На сторінці Публічні бібліотеки Солом’янки у facebook відбулася онлайн-зустріч із Ганною Скоріною, незалежною дослідницею книг про російсько-українську війну, блогеркою, авторкою проєкту #Книги_про_війну "Книги про війну АТО/ООС: читати чи відкласти на потім?"
7 років тому, протягом червня–липня 2014 року українське військо, що складалось із регулярної армії та добровольчих загонів, зупинило просування російської окупації та звільнило від бойовиків частину захоплених територій Донеччини та Луганщини. Звільнення розпочалося 3 червня 2014 року. До цієї дати і приурочено серію зустрічей на тему російсько-української війни.
Тема війни на Донбасі болюча та викликає багато суперечок. Так само і книжки про неї. Хтось не готовий читати про АТО, бо «не витримує психіка». Комусь важко, бо «як пости у соцмережах ці тексти — норм, але до літератури їм далеко». Інші вважають, що такі книжки — скоріше інструмент реабілітації для бійців, які пройшли всі кола пекла. Про російсько-українську війну пишуть не тільки військові, а й журналісти та письменники. Література про війну - це література фактажу, вона заснована на реальних подіях, на власному досвіді. І цим вона цікава й цінна.
З чого почалася цікавість Ганни Скоріної до книжок про війну? Що дало поштовх для цього? Як вона це робить? Які результати її важливих досліджень? Які прогалини є в українському літературознавстві щодо книг про війну? Які має розвиватися література такого напрямку і що для цього треба зробити?
Немає коментарів:
Дописати коментар