Ціна чужої війни

У вересні 1945 року закінчилась найжорстокіша у світі Друга Світова війна. Після Другої Світової війни війська СРСР брали участь у 24 локальних війнах і збройних конфліктах на території 16 іноземних держав. Найбільш масштабною та трагічною була війна в Республіці Афганістан.

Війна в Афганістані - військове вторгнення СРСР до Афганістану під приводом боротьби проти повстанських груп моджахедів.

27 грудня 1979 року президентський палац у Кабулі був захоплений бійцями спецпризначення СРСР. Президента Хафізуллу Аміна вбили, влада перейшла до Бабрака Кармаля – відвертого ставленика Москви. 

Офіційним поясненням введення військ до Афганістану було "запобігання загрозі іноземного втручання". Як привід, СРСР використовував прохання з боку афганських властей. Щось схоже відбудеться й у 2014-му, коли росіяни "аргументуватимуть" анексію Криму загрозою появи там військових баз НАТО. Реальною ж метою вторгнення була спроба розбудови лояльного до Москви політичного режиму у відносно слаборозвиненій країні, охопленій міжусобицями.

Військові формування виявилися втягнутими в жорстоку і кровопролитну війну, яка тривала понад дев’ять років – до 15 лютого 1989 року.

Для Радянського Союзу війна завершилася безславно. Здолати опір місцевої опозиції не вдалося, чисельність моджахедів постійно зростала. Натомість війна призвела до стрімкого погіршення відносин СРСР із країнами Заходу, нового етапу гонитви озброєнь і Холодної війни, значних людських жертв і фінансових витрат, що суттєво прискорило крах Радянського Союзу.

За понад дев’ять років в Афганській війні взяли участь від 620 тисяч до 1 мільйона радянських силовиків – військовослужбовців, кадебістів, прикордонників. Із них понад 160 тисяч були українцями. 2 378 із них загинули. Однак, у книзі "Чорні тюльпани. Афганський мартиролог України" містяться дані про 3 087 загиблих українців. 

Понад 8 тисяч українців дістали поранення, більше половини з них (4 687) залишилися на все життя інвалідами. Ще від 60 до 72 українців, за різними даними, вважаються зниклими безвісти, або тими, хто потрапив у полон і не повернувся з нього.

Із загальної кількості Героїв Радянського Союзу за Афганську війну, не менше 15 є українцями та вихідцями з України. 

Афганська війна мала сумні наслідки для України. Вона породила так званий "афганський синдром", ветеранам було надзвичайно важко адаптуватися до мирного життя, вони потребували допомоги професійних психологів. 

Сучасна Україна не має права забувати своїх "ветеранів Афгану". Багато з них не обирали свою долю, а були змушені йти за наказом. Їм довелося воювати в надзвичайно тяжких умовах, де все одно знаходилося місце для військового подвигу. Чимало тих, хто пройшов Афганську війну, згодом зробили неоціненний внесок у розбудову національних Збройних сил України. Брали участь у миротворчих операціях нашої держави в "гарячих точках" планети, а з 2014 року героїчно захищають Україну від збройної агресії Росії.

Страшна пам'ять страшної війни

З давніх-давен український народ підтримує священну традицію - вкарбувати у свідомість прийдешніх поколінь пам'ять про бойові подвиги кращих синів і дочок, які сповна виконали свій військовий обов'язок.

Афганістан... Вже 25 років, як в нашій свідомості прописалося це слово. Не як географічна назва далекої мусульманської країни, а як синонім людського лиха, справжнього людського пекла. 

За кожним воїном-афганцем - своя доля, свій життєвий подвиг, свій крок у безсмертя. У страхітливому полум'ї війни народжувались молоді солдати і командири, які з перших днів служби в Афганістані пізнали ціну життя, ціну справжньої чоловічої дружби, ціну взаємовиручки і взаємопідтримки, склали іспит на зрілість, мужність і гідність.

13 лютого в бібліотеках ЦБС нашого району пройшов загальносистемний день пам'яті "Солдат війни не вибирає".

"Обпалені вогнем в чужій війні" - під такою назвою в бібліотеці імені Ф.Достоєвського відбулася зустріч студентів Державного ВНЗ "Київський електромеханічний коледж" з учасником бойових дій Григорієм Павленком та керівництвом Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації.

 

Заступник голови району Андріян Рев'юк висловив особисту поа=вагу усім воїнам, які воювали на території інших держав, та побажав молоді, щоб вони ніколи не знали, що таке війна, жили у мирі і злагоді та завжди пам'ятали про тих, хто поліг в афганських ущелинах, хто повернувся живим, хоча і з пораненою душею.

Григорій Павленко, який пройшов тяжкий шлях афганської війни, розповів, що йому довелось пережити і афганському пеклі, згадав своїх бойових товаришів. 

 

Історична година "Пам'ять жива" пройшла у відділі обслуговування дорослих БСЧ імені О.Гончара. Присутні дізнались про участь українських солдат та військовослужбовців в афганській війні. Слухали вірші, пісні, спогади учасників тих подій. Поговорили про толерантність, вміння домовлятись та цінувати мир. Переглянули літературу з тематичної виставки "Афганістан: десять років "чорних тюльпанів".

 

Бібліотекарі відділу обслуговування дітей БСЧ імені О.Гончара підготували інформаційну поличку "Афганістан... біль і пам'ять".

Година пам'яті "За що воювали та вмирали українські хлопці" відбулася в бібліотеці імені І.Багряного. Кадри воєнної хроніки відкрили страшне обличчя війни та змусили молодь замислитися про її безглуздість і непотрібність.

Бібліотека імені В.Чапаєва підготувала тематичну виставку "Афганістан: мужність, витривалість, дружба!", переглянувши яку можна намить поринути в час, коли молоді юнаки, потрапивши в жахливі реалії війни, ставали мужніми та витривалими воїнами, для яких дружба - понад усе.

Виставку - пам'ять "Миротворчість - це не прогулянка на війну" запропонувала своїм читачам бібліотека імені О.Довженка. Тематичну полицю підготувала бібліотека імені О.Донченка.

 

"Пам'ять і пошана не в мармурі та граніті, а в серцях людей" - годину пам'яті під такою назвою провела бібліотека №11.

 

Вахту пам'яті "І доки є пам'ять в людей і живуть матері, допоки й сини, що спіткнулись об кулі, живуть" провела бібліотека імені В.Кудряшова.

У співпраці з Спілкою ветеранів Афганістану Солом'янського району  в бібліотеці відбувся вечір мужності "Покликом з вічності". На зустріч з молоддю завітали воїни - інтернаціоналісти М.І.Масалов, А.Г.Згортюк і М.І.Цапренко. Організована виставка "Вічна пам'ять загиблим". Створений "Афганський альбом".

"Будь-яка війна - це катастрофа для людства". До бібліотеки імені М.Бажана завітали та поділилися своїми спогадами голова спілки ветеранів Афганістану Солом'янського району Юрченко Марія Яківна, полковник Олексій Миколайович Олійник та операційна медсестра Тамара Василівна Булах. Зустріч пройшла досить емоційно, у багатьох були сльози на очах... Учні читали вірші, присвячені воїнам - афганцям. Хвилиною мовчання вшанували загиблих.

 

В бібілоітеці імені П.Вершигори молодь зустрілася з воїнами - інтернаціоналістами О.І.Середою та Ю.В.Кравченком. Вони поділилися спогадами про своє армійське життя на тій чужій, нещадній війні, розповіли про те, як війна змінила їхні долі. Присутні переглянули уривок з фільму "9 рота", послухали "афганські" пісні, ознайомилися з виставкою "Гіркої пам'яті ковток".

 

По-різному зараз оцінюють події тих років. Різне бачення афганської війни, її наказів і військових операцій тими, хто їх виконував. Для нас це взагалі події, які відбувалися в іншій державі, але учасниками яких були наші бітьки, родичі, земляки. І  тому для них  і для нас Афганістан - страшна пам'ять страшної війни, уроки якої мають бути засвоєні і ніколи не повторюватися.

Покликом з вічності