Крим. Нескорена земля

26 лютого 2014 року в Сімферополі біля парламенту Автономної республіки Крим відбувся мітинг на підтримку суверенітету України і статусу Автономної Республіки Крим, організований Меджлісом кримськотатарського народу. В цей момент уже розпочалась окупація півострова «зеленими чоловічками». Учасники мітингу скандували «Крим – це Україна», «З Україною – навіки». Цей день і увійшов в історію як День спротиву Криму російським окупантам. 

Указом Президента України від 26.02.2020 року "з метою вшанування мужності і героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території - в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, у відстоюванні територіальної цілісності України, з нагоди відзначення річниці від проведення 26 лютого 2014 року в місті Сімферополі мітингу на підтримку територіальної цілісності України за участю кримських татар, українців та представників інших національностей" був установлений День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Крим має славну багатовікову історію. Це місце перетину давніх цивілізацій, місце кривавих битв і славних перемог, місце древніх легенд і міфів.

Історія Криму подібна історії України. Опинившись у «братніх» тенетах сусідньої держави, Крим був пограбований не лише матеріально, але й культурно, історично. Знищувалась мова, віра, традиції – душа народу.

Мужньому, нездоланному кримськотатарському народові, історії боротьби за право жити на своїй землі присвячуються заходи, проведені в Бібліотеках Солом'янки.

Інформування "Крим. Нескорена земля" провели бібліотека імені О.Донченка та бібліотека імені М.Бажана. 

БСЧ імені О.Гончара підготувала віртуальну історичну вікторину "Крим - Україна".

Хоча Росія намагається висвітлити анексію Криму як «повернення Криму додому», історія півострова доводить протилежне – Крим ніколи не був російським. Крим завжди буде частиною України. Народ, який пройшов тяжкий шлях до свого відродження – не поставити на коліна, не зламати. Як «неопалима купина», він буле відроджуватись знову і знову. Цей народ має право жити в своїй країні, має право на вибір, має право на спротив.

Звучить розбудженим набатом

в краю, де море й кораблі:

«І буде син, і буде мати,

І будуть люди на землі!»

Мова - візитка нації

Як нема без зірок

небозводу. Як блакиті без

сонця нема. Так і мови нема

без народу,

І народу без мови нема.

В. Забаштанський

Коли народилася мова? Тоді, коли й народилося людство. А може, раніше? У співі вітру, в мелодіях морських хвиль, у весняних щебетаннях птаства, чи у літньому розмаїтті квітучих ланів.

Мова - великий дар природи, і це найдорожче, що є у кожного народу.

Український народ виколисав мову в своєму серці, зігрів теплотою душі і віддав у спадок нам.

Ми народжуємося і одержуємо разом з життям рідну мову, як Вітчизну, материнську ласку... До кожного з нас слово прийшло з маминим голосом ще над колискою.

Упродовж віків слово - рідне, українське, - живило душу, вчило бути чесним, любити свій край. В рідній мові закарбоване минуле України, в нашій мові - безсмертя Духу нашого народу.  

Комплекс заходів до Дня рідної мови провели Бібліотеки Солом'янки.

Бібліотека №13 підготувала віртуальна книжкову виставку "Єднає рідна мова", бібліотека імені О.Довженка - віртуальну вікторину "Наша мова - візитівка нації". БСЧ імені О.Гончара оформила книжкову виставку "Рідна мова - життя культурного основа". 

Мовознавчу вікторину "У рідному слові - велика сила" підготувала бібліотека імені О.Донченка. В приміщенні бібліотеки оформлена тематична книжкова виставка "Мова-духовний скарб народу".

Бібліотека імені М.Реріха підготувала віртуальну вікторину "Єднаймося в любові до рідної мови". Бібліотека №11 оформила книжкову виставку "Дзвенить, як пісня пташки чарівна", провела гру-вікторину "Така цікава мова" 

 

Віртуальні вікторини "Знайте та любіть нашу українську мову" підготувала бібліотека імені М.Бажана, "Звучи, рідна мово!" - бібліотека імені В.Нестайка. Бібліотека імені І.Світличного підготувала віртуальну вікторину-гру "Барвисті слова та вислови".

Бібліотека №13 провела відеочитання "У рідній мові - квіти калинові", бібліотека імені Є.Гуцала - поетичний флешмоб "Краса українського слова", до якого долучилися учні школи №52. Також бібліотека презентавала віртуальну виставку "У рідній мові цілий світ". Бібліотека "Преображенська" підготувала віртуальну лінгвістичну гру "Сила і краса рідної мови". "Що за дивна сила слова?" - в БСЧ імені М.Лермонтова звучали вірші В. В. Ветрук-Ольшанської про українську мову. Бібліотека імені О.Новікова-Прибоя розповіла про видатного подвижника української культури - Петра Яцика. Бібліотека №15 оформила тематичну виставку "Рідне слово, рідна мова" та відеовиставку "Мова - це душа народу". 

 

ЦРБ імені Ф.Достоєвського провела вебінар практичного психолога, тренера, коуча, КПТ-терапевта, засновниці «Pro Trainings Agency» Злати Біневич "Психологічні аспекти переходу на українську мову" .

Про українську громаду в Йорданії та про український культурний центр «Українська Хата в Йорданії», створений для налагодження взаємного пізнання та комунікації між Україною та Йорданією, при якому організовано навчальні мовні курси, багато гуртків для культурного всебічного розвитку українських дітей, під час онлайн-зустрічі, організованої ЦРБ імені Ф.Достоєвського, розповіла українська поетеса, яка мешкає в Йорданії, Вікторія Бричкова Абу-Кадум.

Рідна мова

 Мудрі люди кажуть: “Ми — те, що ми споживаємо!” Досвідчені додають: “Ми — те, що засвоюємо”. Ви колись замислювалися над цим?

А й справді! Рідна мова важлива! Вона несе відчуття світу, розуміння його, жагу пізнання... Вона вибудовує в нас важливі нейронні зв’язки, робить нас унікальними представниками певного етносу... Вона формує нашу самосвідомість, яку ми проносимо з колиски і до гробу... Вона живить душі наших дітей та онуків... Вона сприяє єдності та розвиткові культури!

Її ми всотуємо “з молоком матері”, її чуємо в колискових, з її допомогою вчимося реагувати, просити, запитувати, дякувати, читати, мріяти. Згодом — зізнаємося в коханні, шепочемо ніжні слова дитині, з висоти власного досвіду дякуємо батькам та вчителям за науку...

Та не завжди так виходить, щоб одна мова — на все життя. Дехто виїздить закордон — і там його зустрічає рідна мова інших людей, до якої він мусить пристосовуватися. Дехто потрапляє в інший регіон рідної країни, де рідну мову забуто і знівечено, і асимілюється. Дехто, наслухавшись облудних байок, зростає манкуртом на догоду іншим культурам... 

Життя людське складне й дуже непередбачуване. Ніхто не знає, що на нього чекає завтра, і як він у тому “завтра” поведеться. Та хай там що, бути сильними нам допомагає любов до рідного краю, а, отже, — його рідної мови, літератури, культури.

Люди, що спілкуються різними мовами, навряд чи колись досягнуть стовідсоткової єдності, адже вони читатимуть різні книжки, дивитимуться різні фільми, шукатимуть різної правди в історичних джерелах, вони житимуть у паралельних світах, що не мають точок дотику. Частина їх імітуватиме державну мову, якщо не житиме нею.

І сьогодні, коли у нас в Україні з мовним питанням поки "все складно", ми зичимо українцям, щоб їхньою рідною і улюбленою нарешті стала українська, давня мова нашої землі, яка попри все зберегла себе і перейшла нам у спадок! А це можливо лише тоді, якщо її першою чутимуть наші діти, якщо вони купатимуться у ній, як у нашій любові. Тож хай наша українська для них стане надійним оберегом від розбрату і зазіхань чужинців!

Єдине, що ми можемо наполегливо радити: більше (ще більше!) читати українською! Уголос, усією родиною! 

Багатійте на мову!!! Довіртеся українській! Відкрийте своє серце та ніколи не втомлюйтеся її пізнавати! Бережіть її! Хай вона стане виявом вашої усвідомленої турботи про нащадків! Вона вам за те щиро віддячить!

У нашій бібліотеці є безліч цікавих сучасних яскравих, якісно виданих книжок добірною українською — як написаних в оригіналі вітчизняними авторами (класики та сучасники), так і в гарному перекладі нашою рідною мовою. І ми щиро тішимося з того, що індустрія книговидання чутливо реагує на природний запит суспільства! 

І знайте, що Центральна бібліотека Солом'янки на Освіти,14а завжди поряд і завжди готова вам допомогти!

...ба навіть історіями переходу на українську від наших невтомних читачів та друзів #рідніша_за_рідну та інформхвилинками, які зараз оприлюднюються на нашій сторінці.

Історія перша: https://www.facebook.com/biblioteka.na.osvity/posts/2001839826625284

Історія друга: https://www.facebook.com/biblioteka.na.osvity/posts/2002636949878905

Історія третя: https://www.facebook.com/biblioteka.na.osvity/posts/2003552163120717

Історія четверта: https://www.facebook.com/biblioteka.na.osvity/posts/2004974152978518

Історія п’ята: https://www.facebook.com/biblioteka.na.osvity/posts/2005092406300026

Історія шоста: https://www.facebook.com/biblioteka.na.osvity/posts/2005925576216709

... ба навіть порадами психолога! 22.02.2021 о 15-00 на сторінці Публічні бібліотеки Солом'янки під час спілкування із психологом, психотерапевном, коучем Златою Біневич дізнаємося, як "працює" мовне питання у мозку людини та як із найлегшими енергетичними втратами перейти на спілкування українською. Долучайтеся!

Ми є тим, що нас живить! А нас, тих, хто любить і шанує українську книгу, більшає!

"Коли землю гладив дим, а в небо йшли молоді..."

20 лютого ми вшановуємо пам'ять громадян, завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави під час подій Революції Гідності, тих, хто ціною власного життя захищав ідеали демократії, відстоював права та свободи людини, європейське майбутнє України. 

Герої Небесної Сотні - уособлення людської, громадянської та національної відваги й самовідданості. Ними стали люди, різні за віком, статтю, освітою. З різниї куточків України та з-за кордону.

Сумний список Небесної Сотні відкрився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького. До 18 лютого 2014 року вже налічувалось 9 загиблих. З 18 по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого – ще 20. 

Вшановуючи пам'ять Героїв, Бібліотеки Солом'янки провели ряд заходів.

"Сторінками мужності" - бібліотека імені І.Світличного презентувала літературу, яка є в фонді бібліотеки. Бібліотека №13 провела майстерклас "Свіча пам'яті", підготувала віртуальну книжкову виставку "Пішли усі у синю височінь". "Україна. Майдан. Свобода" - тематична виставка в БСЧ імені М.Лермонтова. "За Україну, за її волю" - літературно-музичний мікс в БСЧ імені О.Гончара. 

 

Бібліотека імені О.Новікова-Прибоя спільно з учнями СШ№64 провела традиційну тиху акцію «Ангел пам’яті», яка була ініційована співачкою Анжелікою Рудницькою та мистецькою агенцію «Територія А». Школярі власноруч виготовили паперових ангелів і в день пам’яті за загиблими під час подій на Майдані вийшли на вулицю і розвішували їх на деревах. 

В бібліотеці №11 представлена виставка "Не забуваймо тих Героїв, котрі пішли у Небеса". "Небесна Сотня воїнів Майдану" - віртуальна виставка, підготовлена бібліотекою "Преображенська". 

  

Годину пам'яті провела бібліотека імені М.Бажана. Про "Майдан у книгах" розповіла бібліотека імені В.Нестайка. Бібліотека імені І.Світличного оформила виставку-вшанування "Герої, які змінили хід історії".

В бібліотеці імені О.Донченка відбулась година пам'яті "Небесна Сотня - герої нашого часу".

Річниці розстрілів на Майдані була присвячена поетична онлайн-зустріч з нотками болю, скорботи і з Вікторією Бричковою-Абу Кадум, українською поетесою, яка мешкає в Йорданії.

«Один проти десяти: героїзм оборонців української державності». День пам’яті Героїв Крут

29 січня 1918 року українці стримали наступ ворога на Київ, проявивши жертовність і героїзм заради незалежності України. На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. 24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач. 

Коли українські війська відступили до станції Крути, на їх підтримку було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів і 20 старшин (офіцерів) та першу сотню (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. До них приєдналися ще близько 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.

Бій під Крутами став успішною оборонною операцією. Наступ сил ворога (з перевагою майже вдесятеро - прим.) було зупинено на декілька днів. Це дало змогу представникам Української Народної Республіки підписати Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу.

Брестський мир означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин. Незалежність Української Народної Республіки довелося захищати від російської військової агресії на початках силами добровольчих формувань.

Згодом українські війська за підтримки німецьких та австро-угорських (завдяки Брестському договору) звільнили від більшовиків всю територію України.

Події Української революції засвідчили: державність без армії неможлива.

Сміливість та жертовність крутянців зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому героїв Крут у публіцистиці часто називають «першими кіборгами».

Про один з найгероїчніших епізодів боротьби за незалежність нашої держави розповідає роман сучасного українського письменника Тура-Коновалова "Крути. 1918". Тоді кожного дня приймалися доленосні рішення, а кожна битва могла стати вирішальною. Це драматична історія про героїзм українських юнаків, заснована на реальних подіях. Дуже хочеться, щоб про їхній подвиг знали і пам'ятали всі. А ще більше хочеться, щоб такі жертви не були даремними, а сучасники з легкістю не відкидали те, за що так тяжко боролися минулі покоління. Обов'язково до прочитання.