Заходи бібліотек Солом'янки щодо вшанування подій та учасників Української Революції 1917-1921 років

• Січень 2022 року Цикл інформаційних повідомлень в соц. мережах про річниці історичних подій «Україна. Історія» - бібліотеки ЦБС
• 21 січня 2022 року Уроки історії та виставка історичних досліджень «Час історичного вибору: ключові події Української революції 1917-1921 років» в гімназії №178 та гімназії біотехнологій №177 - бібліотека імені І.Світличного
• Січень 2022 року Комплекс заходів «Соборність України – основа державності» - бібліотеки ЦБС
• 20 січня 2022 року Тематичне спілкування «Соборність як сенс буття» за участі заступниці голови правління Київської «Просвіти», письменниці та педагога Ольги Ходацької, поетес Тетяни Лавинюкової і Тетяни Яровициної та композитора і виконавця Ігоря Якубовського - ЦРБ імені Ф.Достоєвського
• Січень 2022 року Комплекс заходів до Дня Героїв Крут - бібліотеки ЦБС
• 27 січня 2022 року «Зі зброєю в руках – з молитвою на устах» - зустріч студентів Київського електромеханічного фахового коледжу із священником, військовим капеланом Димитрієм Присяжним - ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Заходи бібліотек Солом’янки щодо відновлення і збереження національної пам’яті про події Української революції 1917-1921 років в ІІ півріччі 2021 року

Історичний хронограф «Видатні діячі Української революції 1917-1921 рр», БСЧ імені О.Гончара:

• «Керівник Західноукраїнської Народної Республіки Євген Петрушевич», серпень
• Перегляд літератури «Михайло Грушевський – перший президент в історії незалежної Української держави», вересень
• Інформування «Олена Павлівна Отт-Скоропадська, молодша дочка гетьмана Павла Скоропадського», 6 липня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Інформування «Володимир Чехівський, український громадсько-політичний діяч, голова Ради Міністрів УНР», 19 липня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Перегляд літератури «В його серці жила Україна. Володимир Винниченко», 28 липня, бібліотека імені М.Реріха

Інформування «Гетьман України Павло Скоропадський затвердив закон про створення фонду Національної бібліотеки Української держави», 2 серпня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Зустріч-дискусія «Пам'ять як складова національної гідності» за участі волонтера, автора і виконавця пісень В’ячеслава Купрієнка та співака і композитора Ігоря Якубовського, 26 серпня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Інформування «Ярослава Бандера, українська політична діячка, керівник жіночої мережі і юнацтва ОУН», 14 вересня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Книжкова виставка «Грушевський - духовний вождь українства», 28 вересня, бібліотека №11

Інформування «Михайло Грушевський, видатний український історик, політичний діяч, письменник, голова УЦР», 29 вересня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Інформування до дня народження Петра Болбочана, українського військового діяча, полковника Армії УНР, 5 жовтня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Урок історії «100 років боротьби», 10 жовтня, бібліотека імені М.Бажана

«Урок історії: у чому помилка українців?» - фахова розмова за участі співробітників наукового центру воєнної історії Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, 3 листопада, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Інформування «Григорій Косинка, український письменник Розстріляного відродження, учасник Перших визвольних змагань», 29 листопада, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Історична лоція «Українська революція. Погляд через віки», листопад, бібліотека імені В.Нестайка

Перегляди літератури «Крізь бурю та сніг. Перший Зимовий похід Армії УНР», 4-5 грудня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Інформування «Михайло Омелянович-Павленко: генерал-легенда», 8 грудня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Заходи бібліотек Солом'янки щодо відновлення і збереження національної пам’яті про події Української революції 1917-1921 років в ІІІ кварталі 2021 року

Історичний хронограф «Видатні діячі Української революції 1917-1921 рр» (БСЧ імені О.Гончара):

• «Керівник Західноукраїнської Народної Республіки Євген Петрушевич» - серпень
• Перегляд літератури «Михайло Грушевський – перший президент в історії незалежної Української держави» - вересень

Інформування «Олена Павлівна Отт-Скоропадська, молодша дочка гетьмана Павла Скоропадського» - 6 липня 2021 року, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Інформування «Володимир Чехівський, український громадсько-політичний діяч, голова Ради Міністрів УНР» - 19 липня 2021 року, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Перегляд літератури «В його серці жила Україна. Володимир Винниченко» - 28 липня 2021 року, бібліотека імені М.Реріха

Інформування «Гетьман України Павло Скоропадський затвердив закон про створення фонду Національної бібліотеки Української держави» - 2 серпня 2021 року, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Зустріч-дискусія «Пам'ять як складова національної гідності» за участі волонтера, автора і виконавця пісень В’ячеслава Купрієнка та співака і композитора Ігоря Якубовського - 26 серпня 2021 року, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Інформування «Ярослава Бандера, українська політична діячка, керівник жіночої мережі і юнацтва ОУН» - 14 вересня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Книжкова виставка «Грушевський - духовний вождь українства» - 28 вересня, бібліотека №11

Інформування «Михайло Грушевський, видатний український історик, політичний діяч, письменник, голова УЦР» - 29 вересня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Заходи Бібліотек Солом’янки щодо відновлення і збереження національної пам’яті про події Української революції 1917-1921 років в ІІ кварталі 2021 року

Історичний хронограф «Видатні діячі Української революції 1917-1921 рр» (БСЧ імені О.Гончара):

• «Роль Михайла Грушевського як керівника Центральної Ради УНР» (квітень)
• «Володимир Винниченко – перший прем'єр і автор головних документів УНР» (травень)

Історичний портрет «Павло Скоропадський - розбудовник Української держави» (14 травня, бібліотека «Преображенська»)

Інформування «Євген Петрушевич, український громадсько-політичний діяч, правник, президент ЗУНР» (3 червня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського)

Виставка-спогад «Євген Коновалець та його доба» (10 червня, БСЧ імені М.Лермонтова)

Виставка-персоналія «Євген Коновалець. Життя в ім’я України» (11 червня, бібліотека №13)

Краєзнавча довідка «Здобудеш Українську Державу, або загинеш за неї!». Євген Коновалець» (12 червня, бібліотека імені О.Довженка)

Вікторина «З Коновальцем за державну незалежність» (13 червня, бібліотека «Солом’янська») 

Патріотична вікторина «Життя і смерть Євгена Коновальця» (14 червня, бібліотека імені І.Багряного) 

Інформування «130 років Євгену Коновальцю» (14 червня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського)

Виставка-портрет «Батько українського визвольного руху» (14 червня, бібліотека імені І.Світличного)

Історичний портрет «Євген Коновалець – борець за волю України» (14 червня, бібліотека «Преображенська») 

Історичний портрет «У боротьбі за свободу народ перетворюється у націю» (14 червня, бібліотека імені М.Реріха)

Історико-патріотична лоція «Лідер українського визвольного руху – Євген Коновалець» (14 червня, бібліотека імені В.Нестайка) 

Інформування «Євген Коновалець – борець за волю України» (14 червня, бібліотека імені Є.Гуцала)

Виставка-розвідка «Євген Коновалець. Шлях перетворень і боротьби» (14 червня, бібліотека імені О.Новікова-Прибоя) 

Стрічка часу «Приклад безкомпромісної боротьби до останнього подиху» (14 червня, БСЧ імені О.Гончара)

Урок історії «Перетворити народ у націю: честь і чин Євгена Коновальця» (14 червня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського)

Інформування «Євген Коновалець – борець за незалежність» (14 червня, бібліотека №15) 

Інформаційна година «Євген Коновалець – безкомпромісний борець до останнього подиху» (14 червня,  бібліотека імені М.Бажана)

Історичний портрет «Я воїн і помру на фронті» – полковник Євген Коновалець» (14 червня, бібліотека №11)

Оприлюднено архів першого президента УНР в екзилі

Після вбивства в 1926 році Петлюри його наступником став Андрій Лівицький, який емігрував до Варшави та до 1954 року очолював уряд УНР в екзилі.  

Майбутній президент УНР народився в 1879 році в дворянській сім'ї козацько-старшинського походження. Закінчив знамениту Колегію Павла Галагана, пізніше - юридичний факультет Київського університету. Двічі був заарештований за участь в студентському русі і засланий на Полтавщину під "гласний нагляд" поліції. 

Після закінчення університету молодий юрист служив присяжним повіреним і мировим суддею, в 1905 році стає одним з лідерів Української соціал-демократичної робітничої партії.

З 1917 року Лівицький - член Української Центральної Ради, в період Української держави знаходиться в опозиції до гетьмана Скоропадського. Під час правління Директорії УНР Андрій Миколайович займає пости міністра юстиції, очолює МЗС, а після поразки республіки емігрує до Варшави. Аж до 1926 року він очолює уряд УНР в екзилі, перебуваючи під постійним наглядом польської поліції.

Після вбивства в Парижі Симона Петлюри Лівицький був обраний головою Директорії УНР або, точніше, Державного Центру УНР в екзилі. У 1948 році з ініціативи Андрія Миколайовича була створена Українська Національна Рада, яка об'єднала різні українські політичні сили. Тоді ж був офіційно введений пост президента УНР в екзилі, який соратник Петлюри займав аж до своєї смерті в німецькому Карлсруе в 1954 році. 

Цікаво, що в 1967 - 1989 роках главою УНР був син Лівицького - Микола, а його наступник - Микола Плав'юк в 1992 році урочисто передав свої регалії першому обраному президенту України Леоніду Кравчуку.

В незалежній Україні фігура Лівицького не надто відома, хоча Національний банк свого часу випустив ювілейну монету в його честь, а в Прилуках встановлено меморіальну дошку першому президенту УНР.

Так чи інакше публікація Центром досіджень визвольного руху збірки листів Лівицького стане значним внеском в увічнення пам'яті цього великого українського громадського діяча першої половини XX століття.

Джерело: LENTA.UA

Видатні постаті України. Василь Чучупак

18 березня - день пам'яті Василя Степановича Чучупака, військового громадського діяча часів Української революції, головного отамана Холодноярської республіки.

У сім'ї Чучупак було п'ятеро синів, троє з них - Василь, Петро та Олекса - стали повстанськими отаманами. 

Після мобілізації Василь був прапорщиком російської армії. За родинними переказами, 1917 року записався до одного з батальйонів смерті. 

А вже в 1919 році - командир Мельничанської сотні самооборони. Перший озброєний відділ для охорони скарбів Мотронинського монастиря та рідного села Мельники сформував Олекса Чучупак. Після поразки в бою з німецькою частиною односельчани звернулися до Василя, щоб він став отаманом. Незабаром відділ самооборони переріс у полк гайдамаків Холодного Яру, який від лютого 1919 року активно виступив на підтримку Директорії. На початку квітня 1919 року полк підняв повстання «проти комуни та Совєтської влади за самостійність».

Василь Чучупак, головний отаман Холодного Яру, командир полку гайдамаків Холодного Яру воював проти білогвардійців під керівництвом повстанського комітету на чолі з Логвином Панченком.

Йому підпорядковувалися отамани Герасим Нестеренко-Орел, Трифон Гладченко, Михайло Мелашко, Сірко, Око, Чорний Ворон (Чорногузько), Мефодій Голик-Залізняк, Семен Вовк, Калюжний, Д. Канатенко, 1-й і 2-й Олександрійські полки.

У лютому 1920 року полк гайдамаків Холодного Яру співдіяв з Дієвою армією УНР, яка здійснювала Перший Зимовий похід. 

7 березня 1920 року командування Південно-Західного фронту видало розроблений особисто Й.Сталіним наказ, який передбачував наступ червоноармійських з'єднань на Дієву армію УНР, загони Чучупака й Коцура.

18 березня отамани Холодного Яру з'їхалися на нараду в лісничівку на хуторі Кресельці (зараз у складі села Мельники), що при дорозі з Мельників на Мотронин монастир, з метою визначити дату повстання проти Радянської влади. Саме тоді частини Червоної армії, виконуючи згаданий наказ, вийшли з лісу до Мельників і несподівано натрапили на загін Чучупака. Отаман був оточений біля хутора та застрелився, щоб не потрапити в полон. 

Похований він був у рідному селі. Могила його збережена і впорядкована.

28 жовтня 1995 року на місці останнього бою Василя Чучупака було поставлено перший меморіальний знак українським повстанцям Холодного Яру. А з квітня 1996-го в Мельники, колишню «столицю» Холодноярської держави, на могилу до Василя Чучупака з'їжджаються українці різних земель. 

Про нього згадує у своєму романі "Холодний Яр" письменник Юрій Горліс-Горський, а також Василь Шкляр у романі "Чорний Ворон. Залишенець".

Обидва романи ви можете замовити через електронний каталог Центральної районної бібліотеки імені Ф.Достоєвського.