Цікаві факти із життя провідника ОУН – Євгена Коновальця

Євген Коновалець народився 14 червня 1891 року в родині учителів поблизу Львова у селі Зашків. Навчався у народній школі, потім у гімназії, студіював у Львівському університеті (правничий факультет). Вивчаючи юридичні дисципліни, пройшов ще й повний курс історії України під керівництвом професора Михайла Грушевського.

Багато чоловіків родини Євгена Коновальця обрали шлях священиків. Його дідусь був парохом у Зашкові, двоє дядьків – у Страдчі та Малехові.

З дитинства у Коновальця проявлявся непохитний вольовий характер із надзвичайно великим відчуттям справедливості. Пригадуючи один випадок, за часів навчання у гімназії друг Євгена міг залишитися на другий рік через оцінки з математики. Завдяки вольовій непохитності Коновальця він домігся від професора, щоб той дозволив його товаришу перескласти предмет, сам же і допоміг другові підготуватися, адже добре знав математику.

На початку Першої світової війни був мобілізований до війська. В червні 1915-го, під час боїв на Маківці, потрапив до російського полону, і до початку 1916-го перебував у таборі для військовополонених у Чорному Яру (між Царицином і Астраханню), а з кінця 1916-го – у таборі в Царицині. Серед полонених-українців, під час Лютневої революції в Росії, розгорнув разом із галицькими старшинами широку організаційну і пропагандистську роботу.

Коновалець не був професійним військовим, адже не мав військового вишколу, але це не завадило йому стати полковником Армії УНР. Його модель командування, коли очолював Січових Стрільців, полягала в тому, що він дозволив своїм начальникам штабів, оперативних відділів приймати рішення, які потім схвалював, або не схвалював, або узгоджував з вищим керівництвом.

Дехто з істориків по сьогоднішній день вважають, що втрата міста Львова стала початком кінця. Адже Січові Стрільці на чолі із полковником Коновальцем залишились у Києві, щоб виступити на боці Директорії проти гетьмана Скоропадського, а не поїхали захищати Львів від поляків.

Євген Коновалець, який на початку категорично засуджував Гетьманат Скоропадського згодом, оцінивши ситуацію наполягав на пошуку компромісу в ім’я України. Його пропозиція полягала в тому, щоб замість створення опозиції до політики гетьмана, всім українським патріотам потрібно було йти у державний апарат і крок за крок усували звідти всіх росіян, ворогів української незалежності.

Полковник Коновалець окрім військового таланту був ще й талановитим дипломатом. Увесь час від заснування УВО (Українська Військова Організація) і до своєї смерті він провів за кордоном, пересуваючись Європою з литовським паспортом у кишені. Видатний провідник ОУН намагався налагодити відносини з іноземними організаціями, зокрема з Лігою Націй, німцями, японцями та іншими. До речі, відносини з Німеччиною він налагодив ще у 1923-му році, до того як через 13 років до влади прийшли фашистські нацисти.

«У великій світовій драмі наших днів ми маємо до вибору: або бути творцями, або жертвами історії», – говорив провідник ОУН та УВО Євген Коновалець.

Його життя – приклад безкомпромісної боротьби де він до останнього подиху був вірний обраній меті, якого не зупиняли ні війни, ні полон, ні еміграція.