Битва за Донецький аеропорт тривала 242 дні. Події розвивалися в два етапи: перший бій 26 вересня 2014 року, коли збройні місцеві бойовики і російські військові увійшли на територію ДАП, та період боїв з вересня 2014 року до 21-22 січня 2015 року.
Показово, що найбільш драматичні події почали відбуватися на тлі підписаного Україною, Росією та представниками так званих ЛДНР, Мінського протоколу (який ще називають «Перша Мінська угода») 5 вересня 2014 року, а далі – 19 вересня - був підписаний відповідний Меморандум, який передбачав такі ключові моменти: припинення вогню, зупинку військ на поточній лінії зіткнення, встановлення 30-кілометрової зони безпеки, відведення важкого озброєння.
Паралельно в часі з цими нібито досягнутими домовленостями бойовики активізували спроби штурму Донецького аеропорту, використовуючи танки, РСЗВ, ствольну артилерію та міномети.
І потім були тижні та місяці кривавих боїв…
20 січня 2015 року проросійські бойовики підірвали термінал аеропорту. Бетонні перекриття і стеля у багатьох секціях обвалилися, ховаючи під собою українських захисників. Водночас було здійснено кілька спроб доставити допомогу бійцям, але через повне оточення жодна з цих спроб не була вдалою, оскільки противник влучно розстрілював всю техніку, яка підходила до нового терміналу.
22 січня 2015 року вцілілі бійці відійшли з терміналу, однак багато поранених і контужених українських військових потрапили до полону.
З військової точки зору важливо те, що за час боїв українська армія встигла вибудувати оборону, створивши лінію укріплень навколо злітної смуги по периметру навколишніх населених пунктів.
Треба розуміти, що захисники вели найбільш важкі етапи оборони на морозі, фактично без води, окрім дощової чи талої. Вони мали лише піхотне озброєння, але піддавалися обстрілам з різноманітних видів зброї, у т.ч. важкої. Ця кількамісячна битва забрала життя близько 100 українських військових.
Бої за Донецький аеропорт стали символом незламності та бойового духу українського війська.
