Кримські татари були серед народів СРСР, які останніми отримали дозвіл повернутися додому (О.Клименко середа 18 травня 2016, «Українська правда»).
Повернення кримських татар на свою Батьківщину до Криму стало можливим у час горбачовської Перебудови. Цей процес почав набирати сили у 1988 – 1989 роках. Серед переселенців були нащадки депортованих у 1944 році, або ті, хто ще в дитячому віці пережив виселення. Більшість депортованих проживала у спец поселеннях в Узбекистані (78%). За часів першого секретаря М. Хрущова режимні умови в спецпоселеннях було скасовано, проте звинувачення з кримських татар щодо державної зради кремлівська влада не зняла. Протягом 50 – 60-тих років кримські татари боролись за повернення до Криму, але тільки на початку 90-х у 1989 році отримали повне право повернутися на батьківщину.
За 4 роки більша половина всіх кримських татар (понад 250 тис.) повернулася на свою рідну землю, що позитивно вплинуло на приріст населення України на початку 1990-х років. Для представлення інтересів кримськотатарського народу перед владою та в іноземних організаціях у 1991 році було створено постійно діючий представницький орган – Меджліс кримськотатарського народу. До його складу входить 33 члени. На початку 2014 року в Криму діяло 230 місцевих і регіональних меджлісів, кількість членів яких становила близько 2,5 тис. осіб.
З отриманням української незалежності повернення кримських татар на історичну батьківщину стало справою України. Президент, Леонід Кравчук 7 грудня 1991 р. заявив, що для повернення кримських татар повинно бути створено підходящі умови, зокрема тому, що за чисельністю вони становили меншість серед населення півострову. Президент не бачив доцільним перетворення територіальної Автономної республіки Крим у національно-територіальну автономію.
Такою половинчастою позицією скористалися проросійські еліти, які взяли контроль у територіальній АРК. Їх підтримувала російська більшість населення. Республіканська влада Криму підтримувана проросійською більшістю пробувала тиснути на Київ і заявила про бажання зблизитися з Російською Федерацією. Такі драматичні події досягли піку в лютому – жовтні 1994 року, коли Ю. Мєшков займав посаду президента АРК. Завдяки суперечкам між кримським президентом і головою ВР АРК Центральній українській владі, яка діяла досить жорстко, вдалося усунути Ю. Мєшкова від влади і скасувати на півострові Інститут президентства.
Коли виникали подібні ситуації кримські татари завжди виступали і виступають одностайними прихильниками єдиної України. Це стало особливо актуальним під час тимчасової окупації Криму Росією.
Немає коментарів:
Дописати коментар