Залізне Серце України

10 листопада у Центральній бібліотеці Солом'янки відбулася літературно-музична зустріч із В’ячеславом Купрієнком, музикантом, композитором, автором-виконавцем власних пісень, письменником, перекладачем офіцером-розвідником, учасником бойових дій. Саме завдяки своїм незламним і вмотивованим Збройним Силам у запеклих боях з 2014 року Україна обстоює свої кордони.

Тож у виконанні В'ячеслава лунали старі, відомі вже близько десятиліття пісні про затяту боротьбу нашої держави, в серці якої - ЗСУ, волонтери та вірні громадяни, і нові пісні.

Серед них - власні пісні В'ячеслава "Соняхи", "Олежику", "Піхота", "Онук і дід", "Бджоли" та пісні, написані у співавторстві із сучасними українськими поетами: "Бог любить розвідку" (слова українського поета, знаного волонтера та громадського діяча Гліба Бабіча, який загинув у липні 2022 року неподалік Ізюма), "Лелека над Донецьком", "Піхота" (слова Гліба До, який боронить Україну з 2014 року), "Останній прапор", "Сонце над Азовсталлю" (слова неймовірної Оксани Стоминої, яка, переживши перші місяці окупації в Маріуполі, нині чекає на свого чоловіка з полону), "Не плачте" (слова талановитої поетеси Інни Ковальчук), "Україна" (слова Тетяни Яровициної) та інші.

Було непросто давати раду емоціям, адже пісні Купрієнка - це завжди дещо потужне. Поміж піснями тривало проговорення тригерів війни - руїн, втрат, досвіду окупації, полону...

На зустрічі були присутні співавторки В'ячеслава - Інна Ковальчук та Оксана Стомина, чиї короткі, але чуттєві виступи зачепили за живе навіть бувалих захисників, що були присутні в залі.

Чимало маріупольців прийшло послухати незабутні пісні, зміцнитися духом, відігрітися та підтримати свою талановиту землячку Оксану Стомину.

Лунало також кілька ліричних та гумористичних пісень, які розрадили товариство та, зрештою, вивели на стійкий позитив. Серед них - "Циганка осінь", "Кімоно", "Гімн України китайською" - власні пісні В’ячеслава; "Вірність", "Стільки…" (слова Т. Яровициної), "До тебе їду" (слова Лілії Батюк-Нечипоренко) та інші.

І хоча війна поставила творчість на паузу, дуже важливо, що такі зустрічі можливі. Добре, що ця, непроста емоційно, але катарсисна зустріч, відбулася й об'єднала багатьох, таких різних людей. Та й ще принесла плоди: за ініціативи відвідувачів було зібрано 3600 грн. на дрони для побратимів, 130 ОРБ.

Більше фото ТУТ

Вступай до лав ЗСУ!

Матеріали стосовно проходження військової служби у Збройних Силах України та інших формуваннях

Сапери в бібліотеці

Напередодні Дня Незалежності в Центральній бібліотеці Солом'янки, а точніше в укритті (бо якраз в акурат початку зустрічі почалася тривога) відбулася зустріч із нашими Героями.

Цього дня довгожданими гостями були сапери 134 батальйону 114 бригади Збройних Сил України.

Військові розповідали про небезпеки, які чатують на цивільних людей у місцях, де немає бойових дій, ознайомлювали з правилами поводження з невідомими предметами, ділилися своїм практичним досвідом використовуючи моделі для демонстрації основних аспектів своєї роботи.

Також розповідали як людині потрібно себе поводити при виявленні підозрілих предметів, які бувають міни, які пастки і сюрпризи лишають окупанти.

Від присутніх було багато питань по і темі зустрічі, і взагалі щодо різних аспектів роботи Сил оборони.

Після зустрічі залишились емоції вдячності та впевненість, що ворог буде подоланий, але для цього кожен з нас має працювати на Перемогу!

Дякуємо захисникам, дякуємо БО "БФ "З Рідною Україною в серці", які допомогли бібліотеці організувати зустріч та дякуємо всім хто цього дня завітав до бібліотеки!

 

Збройні сили - це надія, гордість, міць України!

Збройні сили - це надія, гордість, міць України!
Сьогодні це визнає світ, сьогодні це знає і відчуває кожен українець.
І великий, і маленький, ми всі ми віримо у перемогу, і долучаємось до підтримки наших відважних захисників і захисниць.
Особливо зворушливо, коли діти намагаються зробити щось, що їм під силу.
А допомагають їм в цьому дорослі - у бібліотеці "Преображенська" відкрилась виставка дитячих малюнків, темою яких є #дякуємо за життя - впродовж двох тижнів юні читачі малювали малюнки, створювали та підписували листівки, намагаючись творчо передати свою підтримку і щиру вдячність нашим славним Збройним силам!
Символічним є те, що діти забажали, щоб всі їхні малюнки довго на виставці не затримувались, а були передані на фронт, і хоч на мить могли додати душевного тепла тим, хто зараз в окопах захищає нашу Україну.