Збірник «Про життя України»

Ви знали, що Шевченко любив привертати до себе увагу? І кожух, у якому він зображений у численних шкільних підручниках, — це не тогочасний одяг українців, а елемент іміджу, який він ретельно продумав?

А може чули, що Іван Франко приїжджав у гості до своєї подруги Лесі Українки, і вони разом ловили рибу та постійно сперечалися?

Пам'ятаєте всі битви, в яких Україна втерла носа росії? Та чи справді в Радянському Союзі усім безоплатно роздавали житло?

Фільтр. Національний проєкт з медіаграмотності спільно з Центр демократії та верховенства права за фінансової підтримки IMS (International Media Support) створив збірник «Про життя України», у якому дає відповіді на ці питання, а також розповідає ще чимало інших неймовірних історій. Його ви можете використовувати як у школах та університетах, так і для свого дозвілля.

Завантажити посібник https://cutt.ly/nwF7XWMx

Комунікаційні заходи Бібліотек Солом’янки, спрямовані на формування позитивного образу ветерана в суспільстві та інформаційний супровід заходів, що здійснює держава, в ІV кварталі 2023 року

1. Цикл інформаційних, просвітницьких публікацій в блогах «Ми – сильні!», «Право на право» та «Солом’янка-ПДГ» щодо соціального та правового захисту військовослужбовців, формування позитивного образу ветерана тощо (ІV квартал 2023 року, ЦРБ імені Г.Сковороди)

• "Соціальний супровід військових та їхніх родин: старт надання послуги"
• "ВЛК без черг та з повагою до захисників і захисниць: надсилайте документи в електронній формі"
• "Державні послуги для героїв — на Гіді"
• "Міністерство оборони України розпочинає проєкт з рекрутингу до Збройних Сил України"
• "Вступай до лав ЗСУ!"

2. Створені та поповнювались інформацією меморіальні куточки героїзму з новітньої історії України «Їх вибрав час» (протягом року)

• «Герої» (бібліотека імені І.Багряного)
• «Україна – більше за життя» (бібліотека імені Є.Гуцала)
• «Віддали життя за Україну» (бібліотека імені І.Світличного)
• «Нескорені. Непереможні» (бібліотека імені М.Реріха)
• «Обрані часом» (БСЧ імені О.Гончара)

3. Цикл публікацій в блогах бібліотек щодо вшанування пам’яті загиблих героїв (ІV квартал 2023 року, ЦРБ імені Г.Сковороди)

• "Героєві України, бойовому льотчику В'ячеславу Єрко встановили меморіальну дошку у Солом'янському районі"
• "Меморіальна дошка Максиму Токарєву"

4. Територія пам’яті «Війна. Родина. Україна» (ІV квартал 2023 року, бібліотека «Солом’янська»)

5. Музейна експозиція «Маркери війни» (ІV квартал 2023 року, ЦРБ імені Г.Сковороди)

6. «Україна – країна героїв» - комплекс заходів до Дня захисників і захисниць України: книжкова виставка «Нескорені. Історії про героїв України» (ЦРБ імені Г.Сковороди), майстер-клас «Тепло долонь і серця – захисникам України» (бібліотека імені І.Світличного), відеочитання «Вшануймо захисників, що захищають незалежність та суверенітет рідної Батьківщини» (бібліотека імені М.Слабошпицького), пісенна вікторина «Коли душа співає» - пісні, які запалюють на боротьбу і перемогу (бібліотека імені І.Багряного), година мужності «Нація нескорених: від козацтва до сьогодення» (бібліотека імені О.Донченка) та інші (жовтень 2023 року, всі бібліотеки ЦБС)

7. Літературно-музична зустріч «Музика та слово, як патріотична і об’єднуюча сила» до Дня захисників і захисниць України і Дня УПА за участі актора театру і кіно, ветерана війни Дмитра Лінартовича (1 жовтня 2023 року, ЦРБ імені Г.Сковороди)

8. Відеокомпозиція «Захисники у розрізі століть» (2 жовтня 2023 року, ЦРБ імені Г.Сковороди)

9. Інформаційне повідомлення «Є професія - захищати Україну» (листопад 2023 року, БСЧ імені О.Гончара)

0. Творча зустріч з підполковником Нацгвардії Андрієм Карпенком, презентація його книжки «Кохання загартоване війною» та фотовиставки «Стежками до миру – дорогою війни» (15 листопада 2023 року, бібліотека імені М.Бажана)

1. Заходи до Дня Збройних Сил України «Збройні сили України - слава, гордість, міць землі» (грудень 2023 року, бібліотеки ЦБС)

12. Цикл зустрічей з актором театру і кіно, поетом, військовослужбовцем ЗСУ Дмитром Лінартовичем (1, 10 жовтня; 16, 28, 29 листопада; 5, 6 грудня 2023 року; ЦРБ імені Г.Сковороди, бібліотека імені М.Бажана, бібліотека №11,бібліотека імені Є.Гуцала, бібліотека імені В.Нестайка, бібліотека «Солом’янська», бібліотека імені М.Реріха)

13. Концерт-інтенція «Для наших ЗСУ» за участі Христини Матвієнко, виконавиці власних музичних композицій для кларнета (4 грудня 2023 року, БСЧ імені О.Гончара)

14. Акція «Книга – воїну» до Дня Збройних Сил України (листопад – грудень 2023 року, бібліотека імені М.Реріха)

15. Літературно-музична зустріч до Дня Дню Збройних Сил України за участі психологині, письменниці та волонтерки Катерини Флекман (10 грудня 2023 року, ЦРБ імені Г.Сковороди)

16. Проведення активної волонтерської діяльності із залученням громадськості на підтримку ЗСУ та поранених бійців: благодійні акції, заходи на підтримку військових в зонах бойових дій та внутрішньо переміщених осіб (акції зі збору речей, книг, малюнки солдату, виготовлення подарунків-сувенірів для воїнів); волонтерський проєкт «Шити – жити» - виготовлення та передача білизни для поранених військових в госпіталі та лікарні України (ІV квартал 2023 року, бібліотеки ЦБС)

17. Інформаційні заходи, спрямовані на протидію пропаганді держави-агресора та поширення об’єктивної інформації щодо подвигів ветеранів війни (ІV квартал 2023 року, бібліотеки ЦБС)

18. Започатковано проєкт інформаційної підтримки ветеранів війни; залучення ветеранів та членів їх сімей до культурного життя; патріотичного виховання молоді та вшанування пам’яті загиблих захисників України «Країна ветеранів» (листопад 2023 року, ЦРБ імені Г.Сковороди)

19. Участь в ініціативі #EmptyChairWeek Українського ПЕН-клубу на знак пам’яті про українських письменників та діячів культури, чиї життя обірвалися після 24 лютого 2022 року (листопад 2023 року, бібліотеки ЦБС)

20. Круглий стіл «Ветеранська література. Читати. Знати. Пам’ятати» пам’яті загиблого воїна російсько-української війни, автора книги про війну Максима Петренка за участі кандидатка філологічних наук, редакторка, авторка проєкту «Ukrainian War Diaries / Воєнні щоденники» та письменницького курсу для авторів-початківців «Пиши наживо» Юлії Оскольської, науковиці, дослідниці комбатантських текстів та воєнної літератури, кандидатки філологічних наук Марини Рябченко, книжкової оглядачки, дослідниці воєнної літератури, авторки проекту #книги_про_війну Ганни Скорини, кандидатки філологічних наук, наукового співробітника Інституту літератури імені Тараса Шевченка Національної академії наук України Олесі Стужук (11 грудня 2023 року, ЦРБ імені Г.Сковороди)

21. Відеочитання роману-щоденника «Спокійної ночі» воїна, письменника Максима Петренка до дня пам’яті Героя із циклу «Читати. Знати. Пам’ятати» (13 грудня 2023 року, ЦРБ імені Г.Сковороди)

Національна гвардія України запрошує киян до своїх лав!

Національна гвардія України запрошує киян до своїх лав!

Стартував новий рекрутинговий проєкт із різними вакансіями військових спеціальностей:

• служба в підрозділі, що виконує бойові завдання
• захист об'єктів критичної інфраструктури
• оператор БпЛА
• водій, підрозділи автослужби
• медик
• психолог
• авіація
• кінолог
• виконання правоохоронних завдань
• артилерист
• сапер (розмінування)

Обирайте спеціальність та заповнюйте анкету на сайті Національної Гвардії України: https://e.surl.li/cbzslo

Пам’ятна монета "Країна супергероїв. Дякуємо залізничникам!"

На честь українських залізничників, до 32-гої річниці зі створення Укрзалізниця - Ukrzaliznytsia, Національний банк України вводить в обіг нову пам’ятну монету "Країна супергероїв. Дякуємо залізничникам!".

"З перших днів повномасштабної війни Укрзалізниця стала "дорогою життя" для мільйонів українців. Стомлені, знесилені, але самовіддані й сміливі українські залізничники врятували від бойових дій сотні тисяч українців, – сказав Андрій Пишний. – Сьогодні залізниця з’єднує Україну зі світом, перевозить тони стратегічно важливих вантажів. А головне – залишається шляхом додому, до звільнених ЗСУ містечок та селищ. Дякуємо вам, сильні, хоробрі, вірні "залізні" люди, та даруємо пам’ятну монету, випущену на вашу честь".

Як виглядає монета?

На аверсі розміщено стилізований тризуб, контури якого окреслено зображенням залізничних колій.

На реверсі – потяг з логотипом Укрзалізниці, що мчить крізь гострі вістря.

Мотив реверсу ілюструє реальні події початку повномасштабного вторгнення, коли на межі Херсонської та Запорізької областей українські залізничники, ризикуючи власним життям, рятували людей. Навздогін і напереріз потягу танки агресора намагалися зупинити евакуацію мирного населення.

Номінал монети – 5 гривень, тираж – до 50 тисяч штук.

Як придбати монети?

З 20 грудня вони будуть доступні для купівлі в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ.

А також поступово реалізовуватимуться і банками-дистриб’юторами (АТ АБ "УКРГАЗБАНК", АТ "АБ "РАДАБАНК", АТ "ТАСКОМБАНК", АТ КБ "ПриватБанк") у міру їх відвантаження Банкнотно-монетним двором НБУ.

Детальніше – за посиланням: https://is.gd/aRkOkr

Героєві України, бойовому льотчику В'ячеславу Єрко встановили меморіальну дошку у Солом'янському районі

До Дня Збройних Сил України ліцеїсти та педагоги Авіакосмічного ліцею імені Ігоря Сікорського НАУ м.Києва відкрили нову меморіальну дошку. Її присвячено пам’яті легендарного випускника цього навчального закладу, Героя України, полковника В’ячеслава Єрка. Вшанувати захисника прийшли його рідні, мати Олександра, бойові побратими, однокласники, шкільні вчителі, представники міської влади та повітряного командування «Центр».

В'ячеслав Єрко — командир ескадрильї, льотчик винищувальної авіації 1 класу 24 лютого 2022 року першим піднявся в небо для оборони столиці та центральної України. Ціною власного життя виконав три успішних вильоти, зупинив ворога, відбив повітряний напад на Київ, але в четвертому бойовому рейді, після збиття двох гелікоптерів і одного штурмовика, загинув у нерівному бою. З його подвига розпочалася легенда про «Привида Києва».

Тепер історія Героя буде закарбована у пам’ятному знаку на стіні відомого столичного ліцею. Вона надихатиме тутешніх учнів шанувати і захищати свою Батьківщину, цінувати і вивчати обрані аерокосмічні професії, любити небо і свободу.

Бережемо пам'ять про Героя!

Збірник рекомендацій «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики»

Збірник матеріалів, рекомендацій і документів щодо виконання вимог Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Видання буде корисним посадовим особам місцевих органів виконавчої влади та самоврядування, оскільки в ньому викладено правові засади і практичні вказівки щодо реалізації процедур з очищення символічного простору від імперської та комуністичної символіки.

Збірник доступний за посиланням.

Стартував продаж пам’ятної монети «Українська мова»

З 29 листопада стартував продаж пам’ятної монети «Українська мова»

Як вона виглядає та як її можна придбати?

Монета має номінал 5 гривень.

На аверсі розміщено стилізовану літеру “Ї” із соловейком, що символізує мелодійність української мови, а також текстуру із контурів літер української абетки, що асоціативно нагадує гніздо, яке є символом дому та оберегом родини.

На реверсі – стилізована композиція з літер української абетки, в якій виділені літери Ґ, Ї, Є, І, що вирізняють українську мову фонетично і графічно серед культур, що послуговуються кирилицею.

З фактурних літер складається вислів “наша мова України”. Елементи композиції підкреслюють інтеграцію мови в сучасні гаджети, цифрові пристрої, інформаційні мережі.

Тираж – до 75 000 штук у сувенірному пакованні.

Продаж монет стартував з 29 листопада:

• придбати монету можна в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ: https://coins.bank.gov.ua;
• банки-дистриб'ютори (Укргазбанк, Радабанк, Таскомбанк, ПриватБанк) також поступово здійснюватимуть її реалізацію в міру відвантаження Банкнотно-монетним двором НБУ.

Пам'ятаємо! Єднаємося! Переможемо! Інформаційні матеріали до 90-х роковин Голодомору 1932–1933 років

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2023-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 25 листопада. Долучіться в цей день о 16.00 до Загальнонаціональної хвилини мовчання. Згадайте про мільйони людських життів, які Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів. Цього року ми вдруге вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни, яка супроводжується геноцидними діями Росії проти українців. Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.

Закликаємо також людей по всьому світу засвітити вогник у домівці як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.

Ключові повідомлення

У 1932–1933 роках комуністичний тоталітарний режим вчинив злочин геноциду проти Українського народу. Сьогодні його спадкоємець – рашистський режим прагне знову вчинити на українській землі геноцид. Голодомор здійснило керівництво ВКП(б) та уряд СРСР у 1932–1933 роках шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані, де переважну більшість населення становили українці. Україна внаслідок геноциду 1932–1933 років, масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років втратила мільйони людських життів. У 2006 році Законом України Голодомор 1932–1933 років визнаний геноцидом Українського народу. Метою злочину було знищення українського народу як національної групи. Комуністичний тоталітарний режим через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл і цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій проти незгодних створив для українців умови, не сумісні із життям. Тобто розрахунок був на фізичне знищення нашої нації. Через 90 років після Голодомору-геноциду росіяни знову застосовують проти українців методи геноциду, щоб знищити нашу ідентичність, культуру, мову – знищити українську націю як таку. Для цього окупанти масово вбивають і депортують українців, руйнують міста. І в 1932–1933 роках, і нині Росія намагається зламати волю українців до спротиву, кидає проти нас весь свій терористичний арсенал. Сталін у XX столітті та Путін у XXI зробили вибір на користь геноцидів, бо інші методи упокорення українського народу не спрацювали. Сталін для організації геноциду вдався до тотальної конфіскації харчів, блокади, посилення терору. Путін застосовував повномасштабне військове вторгнення. За ним як складові геноцидної політики почалися терор, масові вбивства, умисні напади на укриття, шляхи евакуації та гуманітарні коридори, бомбардування житлових районів, сексуальне насильство, воєнні облоги, депортації (насильницьке переміщення українців, зокрема дітей). Інформаційні кампанії періоду Голодомору та нинішньої російської агресії дуже схожі. І тоді, і тепер Росія розвернула масштабні дезінформаційні та пропагандистські кампанії для підготовки російської аудиторії до скоєння чи схвалення звірств, а також приховування злочинів. Як тоді, так і нині Росія розраховує на атмосферу байдужості на заході, силу страху перед своєю міццю та намагається створити паралельну штучну інформаційну реальність, далеку від дійсності. Та сьогодні весь цивілізований світ допомагає Україні, а ми, українці, маємо власну державу, Збройні сили, згуртовані та всі разом працюємо на перемогу. І завдяки цьому успішно протистоїмо путінському геноциду. Пам’ятаючи про злочини комуністичного тоталітарного режиму, сьогодні ми всі сили спрямовуємо на підтримку наших захисників. В умовах нинішньої російської агресії наша пам’ять про Голодомор 1932– 1933 років є чинником суспільної мобілізації українців і світової спільноти для протидії агресору. Станом на жовтень 2023 року визнали Голодомор 1932–1933 в Україні актом геноциду парламенти 28 держав. Відтак вшанування пам’яті жертв Голодомору проходить під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!». Водночас пам’ять про використання тодішнім кремлівським режимом у 1932–1933 роках голоду як інструменту здійснення злочину геноциду проти українців повинна слугувати засторогою для недопущення виникнення голоду будь-де на планеті, засторогою недопущення провокування і використання продовольчої кризи нинішнім кремлівським агресором для досягнення своїх цілей.

Історична довідка

Чому українців вбивали голодом?

Після Жовтневого перевороту впродовж 1917–1921 років на більшій частині території колишньої Російської імперії владу захопили комуністи. Вони шляхом прямої окупації знищили демократичну Українську Народну Республіку, проголошену 1917 року. Досвід важкої боротьби із українськими рухом змусив комуністичний режим для зміцнення свого становища в Україні піти на створення у 1919–1920 роках квазідержави УСРР зі столицею у Харкові та певні поступки українському національному рухові. Україна в 1920-х роках переживала культурний ренесанс європейського зразка. Під гаслом “Геть від Москви!” тут формувалися самобутні, відмінні від російських, культурні традиції, орієнтовані на Європу. Створювалася національна система освіти, обґрунтовувалася економічна концепція України як автономного економічного організму. Проте до кінця цього періоду в СРСР був встановлений тоталітарний комуністичний режим із суворою суспільною ієрархією. Будь-який прояв незгоди або нонконформізму (як індивідуального, так і малих і великих груп людей за професійною, національною, релігійною, партійною ознаками) негайно жорстоко карався та придушувався. Українська нація, яка була другою за чисельністю в СРСР, мала величезний культурно-історичний спадок, власні славетні традиції державотворення, досвід національно-визвольної боротьби. Широкі кола інтелектуалів та економічно самостійне селянство не сприймали політики комуністичного керівництва. Тому за мету було поставлено знищення українців як політичної нації, що могла поставити питання про створення незалежної держави. Для досягнення цієї мети був обраний жахливий інструмент – вбивство голодом.

Як?

Механізм, який призвів до Голодомору, був приведений у дію із Москви тодішніми лідерами комуністичної партії. У січні 1928 року режим запровадив насильницькі хлібозаготівлі. У фермерів держава примусово забирала більшу частину, або й все вирощене зерно за значно заниженими цінами. Одночасно розпочалась “ліквідація” найзаможніших господарств. У 1930 році колективізація викликає масові протести і повстання. Впродовж року в Україні відбулося понад чотири тисячі масових протестних виступів за участю більше мільйона селян. Однак, не зважаючи на це, до жовтня 1931 року колективізованими, тобто, фактично державними, стали 68 % селянських господарств та 72 % орної землі. Загалом в Україні було “розкуркулено” понад 352 тисячі господарств. Результатом цього, а також внаслідок неефективного колгоспного господарювання став голод, через який весною 1932 року померло кілька сотень тисяч українців. Але Україна все одно залишалася центром спротиву тоталітарному режиму. На перші сім місяців 1932-го на Україну припадає 56 % від усіх антивладних виступів у Радянському Союзі. Улітку 1932 року через наростання спротиву Сталін із оточенням прийняв рішення про організацію в Україні штучного голоду, щоб не “втратити Україну”. Шляхом знищення частини населення.

Реалізація плану з організації штучного голоду

1 9 3 2 р і к

Липень - Україні нав’язують завідомо нереальні до виконання плани із хлібозаготівель.

7 серпня - Ухвалюється постанова про “охорону соціалістичної власності”, або “закон про п’ять колосків”.

Жовтень - В Україну направляється спеціальна комісія із хлібозаготівель на чолі із керівником уряду СРСР Молотовим. Її завдання – посилення репресій і збільшення вилучення зерна в українських селян.

Листопад - Організовуються загони для пошуку і конфіскації зерна, інших продуктів, худоби у приватних господарствах. До кампанії залучається весь особовий склад міліції, органів держбезпеки та місцеві члени комуністичної партії і комсомолу.

Листопад - Вводиться режим “чорних дошок”. Занесення населеного пункту чи району на “чорну дошку” вело до їх повної блокади, проведення спеціальних репресивних заходів, а значить – до повного знищення його мешканців.

Листопад - Запроваджуються натуральні штрафи. В господарствах, що “заборгували” за нереальними планами, конфісковують усе продовольство і худобу.

Кінець листопада - Спецоргани розробляють спеціальну таємну операцію зі знешкодження всіх, хто міг би чинити опір повному вилученню хліба. Операція охоплювала 243 райони України.

Грудень - В Україну направляють Кагановича і Постишева для посилення хлібозаготівель. Влада переходить до повного вилучення харчів у українських селян.

Грудень - Кремль звинувачує українців у саботажі хлібозаготівель та підготовці повстання.

14 грудня - ЦК ВКП(б) і РНК СРСР ухвалюють таємну постанову “Про хлібозаготівлю на Україні, Північному Кавказі і в Західній області”. Вона передбачала ліквідацію українських шкіл на Кубані і масове переслідування української інтелігенції.

Кінець - грудня Із сіл, які не виконали плани хлібозаготівель вивозять усі наявні зернові запаси, навіть посівний матеріал.

1 9 3 3 р і к

1 січня - Спеціальною постановою ЦК ВКП(б) про застосування найжорстокіших репресій до тих, хто не здасть хліба, українцям був оголошений ультиматум.

Січень - Відбуваються масові обшуки в селянських господарствах, під час яких селяни були позбавлені останніх залишків їжі. Їх приречено на голодну смерть.

22 січня - Директивою Сталіна заборонено виїзд селян з території УСРР і Кубані в інші місцевості Радянського Союзу. Тільки за перші півтора місяці дії цієї директиви затримали майже 220 тисяч селян. І з них понад 186 тисяч силоміць повернули в села, де вони були приречені на голодну смерть.

24 січня - Сталін призначає фактичним керівником УСРР на посаді другого секретаря ЦК КП(б)У Постишева. Той розпочав масштабну кампанію “очищення” від “петлюрівців” і “українських націоналістів”. Вона стала складовою плану геноциду української нації. Тогочасний розмах політичних репресій в Україні порівняний з Великим терором 1937–1938 років. За офіційними даними, в Україні у 1933 році арештували більше людей, ніж у 1938-му.

Лютий - Українським областям починають виділяти допомогу – вибіркову і недостатню. Вона була спрямована не на подолання голоду і порятунок українців, а на забезпечення виробничих потреб у ході посівних і збиральних кампаній. Адже знесилені і старі люди, а також селяни-одноосібники не отримували допомоги. Смертність серед українських селян невпинно зростала.

16 лютого - Для недопущення поширення інформації про голод в УСРР спеціальною директивою заборонили будь-яким організаціям, крім ДПУ, фіксувати випадки опухання і смерті на ґрунті голоду.

Червень - Смертність з голоду в Україні досягла апогею. За оцінками демографів, того місяця померли від 800 тисяч до понад 1 мільйона осіб.

Серпень - Прийнято рішення про створення Всесоюзного переселенського комітету та переселення у вимерлі з голоду села України колгоспників із російських областей і Білорусі. До кінця 1933 року переселили понад 100 тисяч осіб. 

Під час голоду тоталітарна влада не лише не припинила примусове відбирання їжі, а й відхилила допомогу з-за кордону та кинула всі сили на ізоляцію голодуючих районів. Армія, загони НКВД оточили українські міста та залізничні станції, бо селяни втечею намагалися врятуватися від голодної смерті. Мешканцям сіл забороняли виїжджати в інші регіони СРСР. Хліб вилучався, продавався до інших країн за валюту, яку спрямовували на закупівлю верстатів та іншого обладнання для промислових підприємств.

До чого це призвело?

Саме за цей менш ніж календарний рік (1932–1933) в Україні загинули мільйони людей. На жаль, страшні обставини злочину та свідома заборона ведення статистки смертності унеможливлюють встановлення точної кількості загиблих невинних людей і вичерпного поіменного списку жертв. Жахом Голодомору була надзвичайно велика смертність серед дітей. У багатьох районах України у вересні 1933 року за шкільні парти не сіли близько двох третин учнів. Ученими Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України імені М.Птухи для Гарвардського університету створена карта втрат УСРР у Голодоморі. За даними вчених, найбільше постраждали лісостепові регіони України із давніми козацькими традиціями – Полтавщина, Черкащина, Кіровоградщина, Київщина. У цих регіонах в окремих районах упродовж 1933 року вимерло понад половини населення. Смертність перевищувала середній рівень у 8– 9 і більше разів. У нинішніх Вінницькій, Одеській, Дніпропетровській областях рівень смертності був вищий у 5-6 разів, у Донецькій і Луганській області – у 3–4 рази.

Голод на довгі десятиліття порушив природний генетичний фонд, призвів до морально-психологічних змін у свідомості нації. Наслідком злочину геноциду також стало руйнування традиційного українського устрою життя. Українцям як етносу було завдано смертельної рани. 1933 рік став для України часом національної катастрофи, наслідки якої відчуваємо і понині.

Подолання інформаційної блокади

Радянська влада злочинно замовчувала факт голоду. Жодної офіційної згадки про цю жахливу трагедію не було зроблено. Офіційно голоду не було. Навіть такого слова в офіційних документах не вживалося. Масові смертність і опухання у владних документах називали – “продовольчими труднощами”. Сільрадам наказали при реєстрації смерті не вказувати її причину. Більше того, в 1934 році надійшло розпорядження: всі книги ЗАГС про реєстрацію смертей за 1932–1933 роки вислати в спеціальні частини (де більшість із них було знищено). Керівництво СРСР свідомо дезорієнтувало світову громадськість. У січні 1933 року Нарком закордонних справ СРСР М.Литвинов зробив спеціальну заяву про відсутність голоду в країні. Режим відмовився від зовнішньої допомоги. Тим не менш, деякі західні журналісти, які побували за залізною завісою тоталітаризму, публікували репортажі про злочин, доносили світові про те, що там діється насправді. Британський журналіст Малколм Маґґерідж у березні 1933-го здійснив поїздку в Україну й передав статті до “The Manchester Guardian”. Тоді ж репортажі британського журналіста Ґарета Джоунза про Голодомор в Україні виходили у Великій Британії, США, Німеччині. Публікації з’являлися також у французькій, австрійській, польській, бельгійській пресі. Так, у Бельгії упродовж 4 місяців до вересня 1933 року в 17 виданнях опублікували біля 50 статей і повідомлень про ситуацію в Україні. Населення Західної України, яка на той час перебувала у складі Польщі, не залишилося байдужим до горя українців по той бік Збруча. Одним із найпотужніших був голос митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького. 24 липня 1933 року він проголосив відозву “Україна в передсмертних судорогах”. Наступного дня 35 громадських організацій і партій у Львові об’єдналися в Український громадський комітет рятунку України, який став координатором допомоги жертвам і поширення інформації про цей злочин. 29 вересня 1933 року завдяки зусиллям українських діячів на засідання Ради Ліги Націй її президент Йоган Людвіґ Мовінкель (прем’єр-міністр Норвегії) ініціював обговорення голоду у радянській Україні. Рада передала це питання доМіжнародного товариства Червоного Хреста. Але Москва відкинула пропоновану допомогу голодуючим людям. У жовтні 1933 року в австрійській столиці Відні за ініціативою кардинала Теодора Інніцера створено спеціальний комітет для надання допомоги жителям радянської України. У 1934 роціз’являються перші книги, в яких розкриваються теми Голодомору в Україні. Американський журналіст та історик Вільям Генрі Чемберлин, який зумів відвідати Україну у жовтні 1933-го, наступного року оприлюднив факти про Голодомор у книзі “Залізна доба Росії”. У 1934 році було видано і перший художній твір про Голодомор в Україні – роман “Марія” українського письменника Уласа Самчука. Після Другої світової війни в Європі та Північній Америці опубліковано перші спогади, мемуари та наукові дослідження про Голодомор. Українці, які його пережили й після війни опинилися у країнах вільного світу, разом із західними, зокрема американськими вченими, громадськими та політичними діячами збирали свідчення, вшановували пам’ять жертв, проводили наукові дослідження, видавали матеріали. 1953 року американський юрист Рафаель Лемкін, який запровадив у світову правову термінологію термін “геноцид”, охарактеризував Голодомор як “класичний приклад геноциду”. Визначальними ж у збереженні пам’яті про Голодомор стали заходи із відзначення його 50-х роковин 1983-го, передусім у США та Канаді, що набули міжнародного розголосу. Тоді ж у канадському місті Едмонтоні спорудили перший пам'ятник жертвам Голодомору. 1984 року Конгрес США створив спеціальну Комісію з розслідування штучного голоду в Україні у складі двох сенаторів та чотирьох осіб від Палати представників. Виконавчим директором Комісії став американський історик Джеймс Мейс. Комісія дійшла такого висновку, що Сталін та його оточення вчинили акт геноциду проти українського народу. Цей звіт комісії схвалив Конгрес США 1988-го. Того ж року за ініціативою Світового Конгресу Вільних Українців створено Міжнародну комісію юристів, яка мала дослідити свідчення про Голодомор 1932-1933 років, його причини, наслідки й винуватців. Комісія дійшла висновку, що Голодомор був актом геноциду. Під впливом викриттів СРСР врешті-решт змушений був визнати факт голоду 1932–1933 років. У 1993-му вперше на державному рівні відзначені його роковини – через 60 років після трагедії. 1998 року Указом Президента України встановлено День пам’яті жертв Голодомору – щороку в четверту суботу листопада. Цього дня українці, як тількисмеркне, запалюють у вікнах свічки – на пам’ять про всіх убитих голодом. 2006 року Верховна Рада України ухвалила Закон про визнання Голодомору геноцидом українського народу. А в листопаді 2008-го в Києві споруджено Національний меморіал жертв Голодомору. 2009 року Служба безпеки України порушила кримінальну справу щодо голоду в Україні за ознаками злочину геноциду. У січні 2010-го Апеляційний суд міста Києва ухвалив, що в 1932–1933 роках в Україні Сталін і його поплічники вчинили злочин геноциду. Сьогодні дані соціологічних досліджень свідчать, що, понад 80 % українців підтримують цю позицію.

Визнання іноземними державами та міжнародними організаціями Голодомору 1932-1933 років – геноциду Українського народу

На жовтень 2023-го Голодомор 1932–1933 років в Україні визнали актом геноциду на державному рівні (крім України) парламенти 28 держав (в хронологічному порядку): Естонії (Заява Рійґікоґу (Парламенту) від 20.10.1993), Австралії (політичні заяви Сенату (2003, 2012, 2017, 2020 рр.) та Палати представників (2008, 2018 рр.), Канади (резолюція Сенату від 20.06.2003 та Акт Палати громад від 28.05.2008), Угорщини (постанова Державних Зборів від 26.11.2003), Литви (Заява Сейму від 24.11.2005), Грузії (Заява Парламенту від 20.12.2005), Польщі (постанови Сенату від 16.03.2006 та Сейму і від 06.12.2006), Перу (резолюція Конгресу від 21.06.2007), Парагваю (Декларація Сенату від 25.10.2007), Еквадору (резолюція Національного Конгресу від 30.10.2007), Колумбії (резолюція Палати представників Конгресу від 10.12.2007), Мексики (постанова Палати депутатів Національного Конгресу від 19.02.2008), Латвії (Декларація Сейму від 13.03.2008), Португалії (резолюція Асамблеї Республіки Португалія від 03.03.2017), США (Резолюція Сенату США від 04.10.2018), Чехії (постанови Палати депутатів від 06.04.2022, Сенату від 14.12.2022), Молдови (Декларація Парламенту Молдови від 22.11.2022), Ірландії (резолюція Сенату від 24.11.2022), Німеччини (резолюція Бундестагу від 30.11.2022), Болгарії (рішення Народних зборів від 01.02.2023), Бельгії (резолюція Палати представників від 09.03.2023), Ісландії (резолюція Парламенту Ісландії (Альтингу) від 23.03.2023), Франції (резолюція Нижньої палати від 28.03.2023), Словенії (Декларація Державних Зборів від 23.05.2023), Люксембургу (резолюція Палати депутатів від 13.06.2023), Словаччини (Постанова Національної Ради від 20.06.2023), Хорватії (Декларація Хорватського сабору від 28.06.2023, Нідерландів (резолюція Палатипредставників від 07.07.2023), Чилі (резолюція Палати депутатів 21.12.2022, політична заява Сенату 09.08.2023). Країни, в яких рішення наразі прийнято однією палатою парламенту і очікуються рішення другої палати: Бразилія (законопроєкт Сенату від 26.04.2022), Велика Британія (рішення Палати громад від 25.05.2023), Італія (резолюція Сенату від 26.07.2023). Ватикан назвав Голодомор 1932–1933 років геноцидом (серед інших геноцидів XX столітті) в «Компендіумі соціальної доктрини Церкви», опублікованому 02.04.2004. Також Голодомор визнали геноцидом міжнародні організації, а саме Балтійська Асамблея (дорадчий орган зі співробітництва між парламентами Естонії, Латвії та Литви) у заяві від 24 листопада 2007 р., Європарламент у резолюції від 15 грудня 2022 р. та Парламентська асамблея Ради Європи 12.10.2023 ухвалила відповідну резолюцію.

Всеукраїнська акція “Запали свічку”

В Україні є давній звичай – у пам’ять про померлу людину запалюють свічку. І щороку в Україні у четверту суботу листопада на вшанування тих, хто помер з голоду, запалюють свічки. Цього року 25 листопада о 16-й годині Україна схилить голови у загальнонаціональній хвилині мовчання. Опісля біля могил, меморіалів і пам’ятників жертвам Голодомору 1932–1933 років, на центральних площах і вулицях міст і сіл України, на підвіконнях осель українці запалюють свічки і лампадки. О 16.00 прийдіть до меморіалу, пам’ятника чи хреста пам’яті жертв голодоморів у вашому місті чи селі, щоби вшанувати пам’ять убитих голодом. А із настанням темряви запаліть і поставте свічку на підвіконня так, щоб її було видно знадвору. Цей вогник символізуватиме нашу скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів наших співвітчизників, нашу віру у майбутнє.

Обігова пам’ятна монета «Антонівський міст»

До річниці визволення Херсонщини Національний банк України з 10 листопада вводить в обіг нову обігову пам’ятну монету «Антонівський міст».

Вона присвячена найбільш згадуваному в часи війни мосту в Україні – одній з трьох ключових переправ через Дніпро в Херсонській області, стратегічно важливому об’єкту для регіону та країни в цілому.

«До річниці визволення Херсонщини від окупантів Національний банк відкарбував монету, яка щодня перебуватиме в обігу і символічно нагадуватиме про єднання, відвагу та витривалість українського народу в умовах російської агресії. Рік тому, під час втечі з правого берега Дніпра, війська агресора підірвали Антонівський міст, знищивши кілька його прогонів. І зараз він стоїть зруйнований, але з непохитною рішучістю очікує на Перемогу та повоєнне відновлення, щоб знову об’єднати правий та лівий береги незалежної і єдиної України. Віримо, що незабаром так і буде», – наголосив Голова НБУ Андрій Пишний.

Про дизайн монети

За своїми характеристиками обігова пам’ятна монета «Антонівський міст» ідентична звичайній обіговій монеті номіналом 10 гривень зразка 2018 року.

Проте її реверс – тематичний та містить стилізоване зображення Антонівського мосту та річки Дніпро з висоти пташиного лету, а також транспортні розв’язки на обох кінцях мосту, що роблять його цікавим і оригінальним.

Як і всі інші обігові монети України, монета «Антонівський міст» обов’язкова до приймання без будь-яких обмежень на всій території України.

Поступово в готівковий обіг буде введено майже 10 млн штук таких обігових пам’ятних монет.

Детальніше – за посиланням: https://is.gd/HC0yEC

Міністерство оборони України розпочинає проєкт з рекрутингу до Збройних Сил України

Міністерство оборони України розпочинає проєкт з рекрутингу до Збройних Сил України.

Відповідний договір підписали заступниця Міністра оборони Наталія Калмикова та голова організації Lobby X Владислав Грезєв. Рекрутери виконуватимуть роботу в інтересах армії безкоштовно.

«Проєкт дозволить людині обрати конкретний підрозділ на визначеній посаді, де його/її цивільний досвід буде найбільш корисним. В найближчий час в рамках проєкту ми плануємо підписати наступні угоди з рекрутинговими компаніями», - наголосила Наталія Калмикова.

У свою чергу, Владислав Грезєв зауважив, що компанія Lobby X має великий досвід у пошуку кадрів для Збройних Сил України. «Армії потрібні люди різних професій – від гранатометників і мінометників, до програмістів і кухарів. Співпраця із Міністерством оборони дозволить масштабувати ту роботу, яку ми проводили», - говорить він.

Подивитись які вакансії шукають у ЗСУ вже зараз можна за посиланням https://army.thelobbyx.com/

Міноборони веде переговори з низкою інших учасників ринку працевлаштування.

Щоб взяти участь у проєкті рекрутингу, писати на емейл recruiting@mil.ua

Заходи до Дня гідності та свободи у 2023 році відбудуться під гаслом "Заряджені гідністю та жагою до свободи"

В Україні заходи до Дня гідності та свободи у 2023 році відбудуться під гаслом "Заряджені гідністю та жагою до свободи".

"Гасло цьогорічної кампанії - "Заряджені гідністю та жагою до свободи"… Це зв'язок подій десятирічної давнини - Революції гідності та нинішньої війни", - сказав генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні - Музею Революції гідності Ігор Пошивайло на пресконференції в Києві у вівторок.

Окрім того, розроблено айдентику, в якій відображено основні символи від "коктейлів Молотова" до літака F-16, Харківського метрополітену, "Укрзалізниці", які відображають стійкість українців у боротьбі.

Серед заходів, приурочених до роковин Революції гідності: 

• 15 листопада буде оголошено конкурс наукових студентських робіт ім. Героя Небесної сотні Сергія Кемського; 
• 21 листопада о 10:00 на алеї Героїв Небесної сотні відбудеться молебень і покладання квітів;
• з 20 до 21 листопада в Музеї Майдану відбуватиметься щорічний науковий форум на тему "Революція гідності - на шляху в історії"; 
• з 21 до 26 листопада в Українському домі відбудеться виставка "Майдан - народження мрії. Перший бій", майстер-класи для дітей, дискусійні панелі, покази документальних фільмів.

Джерело: Interfax - Україна

Поштовий блок «Героїчні професії. Залізні люди» та картка «Херсон-Львів. Залізних не спинити!»

Укрпошта випустила марки, присвячені працівникам Укрзалізниці. Набір включає поштовий блок «Героїчні професії. Залізні люди» та картку «Херсон-Львів. Залізних не спинити!».

Вартість – 118 грн.

Придбати марку, листівку та конверт можна у відділеннях Укрпошти та онлайн за посиланням https://bit.ly/zalizni

Вступай до лав ЗСУ!

Матеріали стосовно проходження військової служби у Збройних Силах України та інших формуваннях

Волієте опанувати українську – завітайте до бібліотеки!

Бібліотеки Солом'янки радо підставляють своє плече всім охочим, щоб процес переходу на українську не просто минув без болю, а став захопливим і цікавим!

У бібліотеках Солом’янки з 2021 року діють мовні простори "МовоСвіт" (курси, розмовні клуби, підготовка до НМТ, онлайн-заняття) та інші мовні проєкти, а з 2023 - Мовний курс "Єдині".

Є дві важливі умови безболісного опанування мов: власне бажання й наявність чуйної, делікатної людини, яка вчасно підтримає й зацікавить. Ми готові. А ви?

Чекаємо на вас! Наші послуги безоплатні.

Пам’ятна монета «Українська мова»

До Дня української мови та писемності Національний банк України приурочив випуск нової пам’ятної монети «Українська мова»

Срібна пам’ятна монета відображає унікальність та феноменальність української мови. Саме мова в надскладний момент історії України стала фундаментом нашого єднання, нашою зброєю. Сьогодні українською мовою промовляє дух свободи, який вражає весь світ. І українською прозвучить на весь світ таке бажане слово – ПЕРЕМОГА!.

Як виглядає монета?

Пам’ятна монета "Українська мова" виготовлена зі срібла, має номінал 10 гривень.

На аверсі розміщено стилізовану літеру “Їˮ із соловейком, що символізує мелодійність та співучість української мови, а також текстуру з контурів літер української абетки, що асоціативно нагадує гніздо (як символ дому та оберіг родини).

На реверсі – композиція з літер української абетки. Локальною позолотою виділені літери Ґ, Ї, Є, І, що вирізняють українську мову фонетично і графічно серед інших культур, що послуговуються кирилицею. Серед фактурних літер композиції вирізняються також літери У, К, Р, А, Ї, Н, И, що в поєднанні зі словами НАША МОВА утворюють вислів “наша мова України”.

Елементи композиції реверсу підкреслюють інтеграцію мови в сучасні гаджети, цифрові пристрої, інформаційні мережі.

Також у листопаді цього року планується введення в обіг пам’ятної монети "Українська мова" номіналом 5 гривень з нейзильберу. Про це повідомлять додатково.

Дізнатися більше деталей про срібну пам’ятну монету «Українська мова», а також про умови її реалізації можна за посиланням: https://is.gd/Orocnz

Переглянути відео з монетою можна тут: https://www.youtube.com/watch?v=f2Q46SUciVU

Стартував Всеукраїнський конкурс творчих робіт «Національно-патріотичне становлення молоді»

Стартував Всеукраїнський конкурс творчих робіт «Національно-патріотичне становлення молоді». Молодь Києва запрошують взяти участь у конкурсі, що триватиме до 22 січня 2024 року. Захід організовує Інститут політико-правових та релігійних досліджень із нагоди відзначення Дня соборності України.

Участь у конкурсі можуть брати учні, члени Малої академії наук України, студенти закладів вищої освіти, аспіранти ЗВО та наукових установ України, молодь, а також інші зацікавлені особи.

Метою конкурсу є сприяння утвердженню української національної та громадянської ідентичності, поширення патріотичних ідей, виявлення і підтримка обдарованої молоді, створення умов для її творчого зростання.

Серед творчих напрямів конкурсу, зокрема, зміцнення національної єдності, консолідація українського суспільства, відновлення і збереження історичної пам’яті українського народу тощо.

Для участі необхідно до 6 січня 2024 року надіслати творчу роботу на електронну адресу Інституту політико-правових та релігійних досліджень: institute2014@ukr.net

(у темі листа зазначити «ПІБ_на Конкурс»). А також заповнити заявку на участь за посиланням: https://cutt.ly/zwmpRNHN.

Більш детальна інформація про умови Конкурсу – за посиланням: http://www.facebook.com/institute2015

Перелік розмовних клубів та курсів української мови в бібліотеках міста Києва

У 50 бібліотеках Києва для дорослих і дітей проведуть безкоштовні розмовні курси українcької мови.

Адреси бібліотек із номерами телефонів: 

https://dk.kyivcity.gov.ua/news/4403.html

Вивчення мови як інвестиція в досягненні мети бути справжнім українцем

Як завше, у середу о 17:30 у бібліотеці № 13 відбувся розмовний клуб української мови в рамках проєкту Всеукраїнського руху Єдині з фаховим викладачем Світланою Володимирівною Булавою для громади, мешканців Відрадного і всіх тих, хто бажає вивчити та вдосконалити свою мову з метою власного розвитку, оволодіти або перейти на бездоганну українську. Це, насамперед, престижно. І є чудовою інвестицією в досягненні мети бути справжнім українцем.

Світлана Володимирівна запропонувала для навчання фонетичний тренажер, скоромовки, читання тексту, окремих слів, словосполучень та речень.

Всі учасники налаштувались на позитивний процес вивчення української мови та одержання задоволення від результатів.

Тому відповідально вивчили звертання.

Щоб натренувати вміння правильно та чітко вимовляти різні звуки і букви пані Світлана в допомогу запропонувала пограти в настільну мовну гру під цікавою актуальною назвою "Скажи "Паляниця" зі скоромовками на картках, які потрібно проговорювати з певними вказаними рухами. Адже не дарма в народі такі швидковимовні речитативи називають ще й чистомовками. Бо вони відшліфовують нашу вимову. Ці коротенькі віршики можуть добряче розвеселити, відволікти від думок про негативні виклики нашого часу. А картки зі словами допоможуть здобути нові знання та перевірити учасників гри на кмітливість.

Наступною сходинкою навчання було пояснення маловідомих слів, до яких підбирали синоніми. Знаєш свою мову - знаєш культуру. І тут у допомогу нам стали експонати з етнокімнати-музею української народної старовини бібліотеки "Хата під стріхою": макітра, ночви та ін. Бо всім відомо, що побачене краще запам'ятовується.

Ми повинні не боятись у процесі навчання помилятись, ми рухаємося вперед, не помиляється той, хто нічого не робить.

Нам дуже важливо вчитися розмовляти українською мовою, це - наша державна мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

Відомий український вчений І.Огієнко ще на початку ХХ століття визначив: "Мова - це наша національна ознака, у мові наша культура, ступінь нашої свідомості. Мова - душа кожної національності, її найцінніший скарб. І поки живе мова - житиме й народ, як національність."

Приєднуйтесь!

Поштова марка «Хрест бойових заслуг»

Відважні. Хоробрі. Видатні.

Стражі соборності, незалежності та територіальної цілісності нашої держави. Люди, які на межі власних сил, фізичних та психологічних можливостей відстоюють наше право на існування. Герої, які йдуть вперед, ризикуючи найціннішим — життями. І ті, хто загинув, захищаючи наші спільні цінності.

До Дня захисників та захисниць України Укрпошта присвячує поштову марку «Хрест бойових заслуг». Вона продовжує серію «Нагороди України», започатковану ще в 1997 році.

Передзамовити: bit.ly/3rpGd41

⠀

Зразком для розроблення відзнаки стала найвища військова нагорода УПА і УГВР – «Хрест Бойової Заслуги», проєкт якої створив відомий український художник Ніл Хасевич.

Серед перших були ушановані бойовою відзнакою: генерал Валерій Залужний, капітан Владислав Калієвський, сержант Дарія Мазуренко, генерал-лейтенант Євген Мойсюк, полковник Олександр Охріменко.

Автор дизайну відзнаки «Хрест бойових заслуг» — Олександр Лєжнєв. Автор поштового випуску — Володимир Таран.

"Мова і розмова" в бібліотеці імені М.Реріха

Члени розмовного клубу бібліотеки імені М.Реріха впевнено, крок за кроком, удосконалюють свою українську.

Командна гра в настолку «Гра Слів» допомагає поповнити запас українських слів та зрозуміти їх значення, а ось конкурс скоромовок допомагає розвинути вимову. Члени клубу навіть вносять свої пропозиції! Наприклад, після прочитання творів українських класиків, кожний виписує маловживані старовинні слова і трактує їх значення.

Кожне зібрання клубу відбувається в дружньому колі однодумців, де немає критики, а тільки спільне бажання заговорити «солов’їною»!

Запрошуємо щонеділі о 13-00 долучитися до мовного клубу «Мова і Розмова» за адресою вул. Єреванська, 12, тел.073-444-29-10

Розмовний клуб української мови в Бібліопідвальчику На Відрадному

Розмовний клуб української мови — це саме про те, як об'єднуються учасники в своєму розвитку, бажанні бути на хвилі життя, можливості і прагненні оволодіти, вдосконалити або ж взагалі перейти на українську.

Приєднуйтесь!

03061 м. Київ, пр-т Відрадний, 14/45 Бібліопідвальчик На Відрадному (бібліотека №13)

Телефон : 497-73-04

Що цікавого було на останній зустрічі?

Щоб розговоритися, присутні отримали перше творче завдання. Запропоновані предмети необхідно було прорекламувати. Зрозумілою мовою описати бачене, створити їм рекламу, спробувати продати, визначити в чому цінність предмета, щоб з'явилось бажання його придбати. При цьому керуватися позитивними емоціями. Намагатися обговорення проводити українською.

Учасниці беззаперечно блискуче справилися із завданням, прокоментували, зацікавили.

І здивували тим, як можна розрекламувати прості речі. У кожного була неабияка родзинка своєї презентації. Навіть з філософської точки зору.

Зазначили, як швидко плине час. Бо надзвичайно всім цікаво.

Творча хвилинка була наступним завданням.

Як швидко і легко при наявності декількох маркерів намалювати смішну картинку. Наприклад, котиків.

Різноманіття фантазії зашкалювало. Це - на згадку про розмовний клуб та як розважати себе.

Арттерапія продовжилась малюванням рибок з спиралеподібної лінії, щоб українською проговорити про все, щоб на папері. Та придумати історію про намальоване.

Як завжди - зворотній зв'язок з викладачем: "Які враження від клубу, чим він корисний, які побажання?"

Тут - тренують мову!

А учасники - зірочки, провідники серед оточуючих.

Всі відчули прогрес у розвитку мовлення у об'ємі власного словникового запасу. З'ясувалось, що наші учениці задаються і пишаються, що в магазині, в транспорті впевнено використовують українські терміни і підтримують розмову українською.

Шаленіють від можливості осягнути багатство мови, вилучають русизми та замінюють їх все більше знайомими, придбаними в навичках, українськими словами.

Пам’ятна монета "Країна супергероїв. Дякуємо енергетикам!"

У мирні часи робота українських енергетиків важлива, але під час війни – вона героїчна!

Із безмежною вдячністю та повагою до кожного з них Національний банк відкарбував пам’ятну монету "Країна супергероїв. Дякуємо енергетикам!" 

Придбати монету можна буде з 4 жовтня в інтернет-магазині НБУ за посиланням https://coins.bank.gov.ua/. Також вона буде поступово продаватися у певних відділеннях банків-дистриб’юторів (Укргазбанк, Радабанк, Таскомбанк, ПриватБанк).

Над ескізами цієї монети працював відомий український художник, ілюстратор, графічний дизайнер Сергій Майдуков.

На аверсі монети на дзеркальному тлі розміщено стилізовану композицію, що символізує енергетичну систему України. Її образ втілено в символічному суцвітті соняшника, кожна пелюстка якого, неначе ліхтар, осяює світлом нашу країну. Він сяє, попри ворожі ракетні обстріли, як схід сонця, який обов’язково настане після найстрашнішої ночі.

На реверсі монети у вигляді трьох непорушних та сяючих брил зображено стилізований тризуб, який під час обертання монети трансформується в літеру “Е” і є першою літерою слова “ЕНЕРГЕТИКА”.

Примітно, що номінал – п’ять гривень – зазначений на гурті, що є досить рідкісним художнім рішенням для монет з нейзильберу.

Детальніше про монету - тут: https://bit.ly/48nPsCl

Вивчаємо мову в бібліотеці

У розмовному клубі, який діє в бібліотеці сімейного читання на Героїв Севастополя, 22, у рамках проєкту «Єдині», відбулося третє заняття 17 хвилі вивчення української мови.

Цього разу спілкувались на побутові теми, поповнювали свій словниковий запас новими словами та фразеологізмами. Крім того, не обійшлося без цікавих рольових імпровізацій, які додали динаміки зустрічі і покращили комунікаційні навички відвідувачів.

Заключна частина зустрічі стала справжнім арт-терапевтичним заходом. Всі присутні взяли участь у читанні гуморесок Павла Глазового, робили це з гарним настроєм та сміхом.

Учасники розмовного клубу висловили своє задоволення проведеним часом і підкреслили важливість подібних зустрічей для підвищення рівня володіння українською мовою.

Поштовий набір «Зброя Перемоги. Світ з Україною»

Вийшов новий поштовий набір «Зброя Перемоги. Світ з Україною», присвячений новітній іноземній зброї – Patriot, Challenger 2, Leopard 2, M2 Bradley, CAESAR.

Ця новітня іноземна зброя не потребує представлення. А сила, яка за цим стоїть, вкотре підтверджує — ми не самі.

Презентуємо поштовий випуск «Зброя Перемоги. Світ з Україною» — продовження однойменного благодійного випуску 2022 року.

Передзамовити: bit.ly/3PR3oxk

⠀

На нових поштових марках зображені:

• бойові танки Challenger 2 (Велика Британія) та Leopard 2 (Німеччина)
• зенітно-ракетний комплекс Patriot (США)
• самохідна артилерійська установка CAESAR (Франція)
• бойова машина піхоти M2 Bradley (США)

Автори — художники-графіки Сергій та Олександр Харуки.

Випуск створено за сприяння Управління стратегічних комунікацій Апарату Головнокомандувача Збройних Сил України, а також посольств США, Великої Британії, Німеччини та Франції в Україні.

Юрій Перевузник - український громадський та політичний діяч

Цього року виповнюється 120 років із часу народження Юрія Перевузника – українського громадського та політичного діяча, міністра внутрішніх справ Карпатської України. У 1945-му році заарештований радянськими спецслужбами, відбув 11 років каторги у Сибіру, після чого важко хворим повернувся до Праги.

Він був одним із засновників і провідних діячів української секції Чехо-Словацької Аграрної Партії, яка гуртувалася навколо газети «Земля і Воля» (виходила в 1934–1938; редактор С. Клочурак). 3 8 березня 1939 року очолював політичну організацію закарпатських українців – Українське Національне Об'єднання.

Після офіційного проголошення незалежності Карпатської України 15 березня 1939 року – міністр внутрішніх справ в уряді Ю. Ревая. Хоч і Карпатська Україна, як держава проіснувала тоді дуже короткотривалий період, але це була важлива історична подія продемонструвавши всьому світові, що на Закарпатті живуть українці, які бажають мати свою державність.

З початком окупації Карпатської України Юрій Перевузник разом з іншими керівниками на чолі з президентом Карпатської України Августином Волошином емігрував через Румунію, Югославію в Прагу, окуповану німецькими військами. З того часу працював у Празі в судових органах. У 1945 році, після окупації Праги заарештований радянськими спецслужбами, вивезений до СРСР і засланий. Після звільнення жив у Празі, де і помер 17 вересня 1966 року. 

Комунікаційні заходи Бібліотек Солом’янки, спрямовані на формування позитивного образу ветерана в суспільстві та інформаційний супровід заходів, що здійснює держава, в ІІІ кварталі 2023 року

Цикл інформаційних, просвітницьких публікацій в блогах «Ми – сильні!», «Право на право» та «Солом’янка-ПДГ» щодо соціального та правового захисту військовослужбовців, формування позитивного образу ветерана тощо (ЦРБ імені Ф.Достоєвського):

• «Київ Мілітарі Хаб» - інформування про безоплатні правові консультації для учасників бойових дій та їх сімей
• «Як спілкуватись з військовими, які щойно прибули з фронту»
• Поштові марки «Служба безпеки України»
• Інформування про відео-проєкт «Немаленькі люди»
• Інформування про благодійний спортивний захід «Ідея Нації»
• «Важливо знати: Протезування в Україні – безкоштовне!»
• Інформування про нову конкурсну програму на підтримку ветеранського бізнесу #Варто

Створені та поповнювались інформацією меморіальні куточки героїзму з новітньої історії України «Їх вибрав час»:

• «Герої» (бібліотека імені І.Багряного)
• «Україна – більше за життя» (бібліотека імені Є.Гуцала)
• «Віддали життя за Україну» (бібліотека імені І.Світличного)
• «Нескорені. Непереможні» (бібліотека імені М.Реріха)
• «Обрані часом» (БСЧ імені О.Гончара)
• Територія пам’яті «Війна. Родина. Україна» (бібліотека «Солом’янська»)
• Музейна експозиція «Маркери війни» (ЦРБ імені Ф.Достоєвського)

Онлайн-презентація книжки Артема Киська «Некомбатанти», присвяченої подіям російсько-української війни - 6 липня 2023 року, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Художня виставка члена національної спілки художників України Юрія Базавлука «Земля нескорених» - 1-31 липня 2023 року, бібліотека імені М.Бажана

«Ти на коліна не стала! Героям твоїм слава!» - комплекс заходів із вшанування пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і державну цілісність України (серпень, бібліотеки ЦБС):

• книжкова виставка «Герої серцями палають яскраво»
• майстер-клас із виготовлення соняшника – символу пам’яті загиблих захисників
• тематична книжкова виставка «Героям країни, Воїнам світла – низький уклін»
• діалоги про війну «Українці – нація героїв»
• інформування, вшанування пам’яті захисників України «Герої серцями палають яскраво»
• день патріотичного інформування, відеочитання «В серці біль за країну пече вогнем…»
• відео-урок з обговоренням – перегляд документального фільму «Заміновані вірністю»

Зустріч з головою Наглядової ради «Українського ветеранського фонду», викладачем програми Етика-Політика-Економіка УКУ, співзасновником Української академії лідерства, отцем Андрієм Зелінським. Презентація книг «Семенові зорі» та «Анатомія Воїна» - 29 серпня 2023 року, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

«Сапери розкажуть про безпеку» - інтерактивна зустріч із захисниками ЗСУ - 9 серпня 2023 року, БСЧ імені О.Гончара

Зустріч із саперами 134 батальйону 114 бригади та представниками БО «БФ «З Рідною Україною в серці» - 22 серпня 2023 року, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Онлайн-інформування «Бої за Донецький аеропорт як символ незламності та бойового духу українського війська» - 4 вересня 2023 року, ЦРБ імені Ф.Достоєвського