пʼятниця, 29 квітня 2022 р.

Онлайн курси для бійців

Управління підготовки штабу Командування Сил Тероборони ЗСУ запустило сайт для дистанційного навчання бійців: https://sprotyvg7.com.ua/

Тут вже доступні матеріали з вогневої підготовки, тактичної медицини та фізичної підготовки.
Тепер кожен боєць може самостійно пройти курс швидкісної стрільби з автомата АК-74, подивитись відео розбирання та збирання гранатомету РПГ-7, ознайомитись з інструкцією до протитанкового ракетного комплексу FGM-148 ​Javelin, вивчити рекомендації екстреної медичної допомоги тощо.

Скоро на сайт будуть завантажені матеріали із тактичної підготовки, виживання солдатів у різних умовах, військової топографії, підготовки зі зв’язку та інше.
Також скоро запустять платформу дистанційного навчання для бійців Сил Тероборони.

Начальник штабу Сил Тероборони, бригадний генерал Сергій Собко:
“Сайт та платформа дозволять у достатньо стислий термін підвищити кваліфікацію та надати необхідні знання тисячам захисників по всій країні”.

понеділок, 11 квітня 2022 р.

Сміливість — бренд України

Креативна агенція Banda разом із Мінцифри та Офісом Президента запустили внутрішню та міжнародну рекламну кампанію про українську сміливість.

В основі кампанії — меседж «Україна = сміливість». Білборди з фотографіями українців розмістили по всій Україні та в понад 15 країнах світу: Канаді, Польщі, Німеччині, Італії, Австрії, Великобританії, Іспанії, США й інших.

«Українців у світі вже ідентифікували як націю хоробрих людей. Наші люди виходять на мітинги проти російських окупантів і без зброї в руках зупиняють танки. Спеціалісти продовжують працювати навіть під обстрілами та сиренами — лікарі, рятувальники, комунальні служби, продавці, водії, аптекарі. Наші айтівці продовжують підтримувати бренд країни, сидячи з ноутбуком у бомбосховищах. Це дійсно вражає. Вірю, що після перемоги для нашої країни у світі відкриється “вікно можливостей”, і нашим головним завданням буде правильно його використати», — зазначив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

На сайті можна завантажити макети постерів, наліпок і мерчу, які створила креативна агенція Banda, щоб поширювати ідею української хоробрості.
Мета міжнародної кампанії — поділитися сміливістю зі світом і створити імідж країни, де живуть сміливі люди, сміливі бізнеси та сміливі ідеї.

«Зараз увесь світ захоплюється українською сміливістю — ми повинні це закріпити та залишити за Україною назавжди. Це наша ДНК, наш національний ресурс. Тепер усі знають, що сміливість — це бути Україною», — каже співзасновник агенції Banda Павло Вржещ.

понеділок, 4 квітня 2022 р.

"Ой, у лузі червона калина": історія пісні

Сьогодні пісня "Ой, у лузі червона калина" стала однією з найбільш популярних. Після того, як лідер українського гурту "Бумбокс" Андрій Хливнюк заспівав її а капела посеред Києва, який бомбили російські війська, вона набула нової популярності. Її переспівують в соціальних мережах, виконують воїни ЗСУ, вмикають за кермом автівок, ставлять на рингтони смартфонів. Та мало хто знає, що "Ой, у лузі червона калина" - це українська стрілецька пісня, яка була створена понад століття тому.

 
За однією з версій перший варіант пісні написав 1912-го чи 1914-го року поет, директор та режисер Українського театру "Руська бесіда" Степан Чарнецький. Текст "Ой, у лузі червона калина" був спеціально створений для постановки п'єси "Сонце Руїни" Василя Пачовського. В ній розповідалася історія одного з найтрагічніших для українців періодів - друга половина XVII століття. Він знаменувався розпадом української державності, багатьома кровопролитними війнами та носив назву "Руїна". А "Сонцем Руїни" називали гетьмана Петра Дорошенка (1627-1698), що був відомий своїми планами об'єднати українські землі. За словами істориків, у фіналі п'єси повинна була звучати пісня "Чи я в лузі не калина була". Але згодом режисер вирішив використати більш оптимістичну пісню "Розлилися круті бережки".
Проте Степан Чарнецький продовжував працювати над піснею, поки 1914 року в місті Стрий її не почув чотар Українських Січових Стрільців (УСС), командант сотні УСС, галицький військовий Григорій Трух. Новий варіант "Ой, у лузі червона калина" був створений після того, як Трух додав до нього кілька куплетів. Пісня одразу стала дуже популярною. Навіть найвідоміший львівський військово-історичний часопис того часу отримав назву "Літопис Червоної Калини".
На цьому історія написання пісні не закінчується. Наприкінці 1980 року "Ой, у лузі червона калина" отримала ще один куплет. Його додали українські дисиденти: композитор та диригент Леопольд Ященко і правозахисниця, учасниця руху 60-десятників, мемуаристка, публіцистка, журналістка та редакторка "Вісника репресій в Україні" Надія Світлична.
До речі, саме Леопольд Ященко разом із понад 130 відважними людьми 1967 року підписав лист протесту до ЦК КПРС через політичні переслідування української інтелігенції. Його одразу звільнили з роботи та піддали репресіям, але Ященко не зламався. 1969 року весною він та ще кілька однодумців заснували Співоче поле. Там відроджували щедрівки, колядки, українські народні та обрядові пісні. Саме на Співочому полі хор "Гомін" вперше виконав сучасний варіант пісні "Ой, у лузі червона калина".

Більше читайте тут: https://kontrakty.ua/article/195300