Слова мають значення: як правильно говорити про людей, звільнених із полону

Полон - це пережитий людиною досвід, а не її характеристика. Саме тому слова, якими ми говоримо про людей після звільнення, мають особливе значення.

Коректна комунікація допомагає зберегти людську гідність, не стигматизує та сприяє поверненню людини до повноцінного життя.

✅ Коректно говорити:

• захисники та захисниці, звільнені з полону;
• люди з досвідом полону;
• військовослужбовці, звільнені з полону;
• цивільні особи, звільнені з полону.

❌ Некоректно вживати:

«полонені» - коли йдеться про тих, хто вже повернувся;

«колишні полонені»;

«колишні бранці»;

«нещасні полонені»;

«люди, які пройшли катівні»;

«обмінний фонд».

Важливо пам’ятати: людина, яка повернулася з полону, - передусім людина. Її досвід не повинен ставати ярликом, який визначає її в очах суспільства.

Коректна комунікація - це прояв поваги, підтримки та людяності. Вона сприяє реінтеграції людей, звільнених із полону, і є важливою складовою безбар’єрного суспільства.

Більше про те, як спілкуватися з людьми, які мають досвід полону, можна дізнатися в інфобоксі платформи «Ти як?»

Практичні поради для рідних, друзів і всіх, хто хоче підтримати людину після повернення з полону, доступні в освітньому серіалі «Не нашкодь: підтримка після звільнення з полону» на платформі Дія.Освіта.

Пам’яті воїна, музиканта і поета

25 липня о 15:00 у Центральній бібліотеці Солом’янки імені Григорія Сковороди відбудеться вечір пам’яті Андрія Соснова - воїна, музиканта, поета, волонтера та керівника творчого об’єднання «Мак’Київська Русь».

Андрій Соснов (1973–2024) - молодший сержант 209-го батальйону 113-ї окремої бригади територіальної оборони. Від березня 2022 року він боронив Україну від російських загарбників.

За сумлінне виконання службових обов’язків, вірність військовій присязі, особисту мужність і самовідданість, виявлені під час відсічі збройної агресії, Андрій був нагороджений відзнакою командира 113-ї окремої бригади ТрО «За мужність в бою» III ступеня.

29 липня 2024 року Андрій Соснов помер від бойових поранень, отриманих біля Макіївки на Луганщині.

До роковин загибелі Захисника Письменницький клуб «Рівна - рівному» проведе літературно-музичну зустріч, присвячену його пам’яті.

Це буде вечір слова, музики й пам’яті - про людину, яка творила, допомагала, захищала Україну і віддала за неї життя.

Запрошуємо долучитися до зустрічі та разом вшанувати пам’ять нашого Захисника.

Українські миротворці: ті, хто оберігав мир у світі

15 липня Україна вшановує своїх миротворців – військовослужбовців, які в різні роки представляли нашу державу в міжнародних операціях із підтримання миру та безпеки.

Саме цього дня у 1992 році перші українські військові вирушили до Боснії і Герцеговини у складі миротворчої місії Організації Об'єднаних Націй. Відтоді понад 40 тисяч військовослужбовців виконували відповідальні завдання в різних куточках світу: на Балканах, Близькому Сході, в Африці, Центральній Азії та інших регіонах.

Українські миротворці охороняли цивільне населення, супроводжували гуманітарні вантажі, патрулювали зони розмежування, розміновували території, здійснювали авіаційні перевезення та рятувальні операції. Професіоналізм українських саперів, льотчиків і військовослужбовців неодноразово здобував високу оцінку міжнародних партнерів.

Проте миротворча служба ніколи не була безпечною. За роки участі України в міжнародних місіях десятки наших військових загинули під час виконання службових обов'язків. Серед найтрагічніших сторінок – загибель українських миротворців в Ефіопії у 2000 році та в Іраку у 2005 році. Їхні імена назавжди внесено до Книги пам'яті українських миротворців.

Після початку російської агресії у 2014 році багато колишніх миротворців стали на захист України. Досвід, набутий у міжнародних місіях, став надзвичайно цінним у боротьбі за свободу й незалежність нашої держави. Сьогодні українські воїни захищають не лише свою землю, а й принципи міжнародного права, миру та безпеки, які свого часу допомагали відстоювати в інших країнах.

День українських миротворців - це нагода подякувати всім, хто гідно представляв Україну під час міжнародних миротворчих місій, та вшанувати пам'ять тих, хто віддав життя, виконуючи свій військовий обов'язок. Їхня мужність, професіоналізм і відданість залишаються прикладом служіння людям, миру й Україні.

Пів року добрих справ: волонтерська ініціатива «В'яжемо для Перемоги» підбиває підсумки

У час, коли Україна продовжує боротьбу за свою свободу, волонтерство залишається однією з найважливіших опор суспільства. Уже кілька років у Центральній бібліотеці Солом'янки імені Григорія Сковороди щовівторка збираються небайдужі люди, щоб власними руками допомагати пораненим військовослужбовцям і тим, хто перебуває на лікуванні чи реабілітації.

За перше півріччя 2026 року учасники волонтерської ініціативи «В'яжемо для Перемоги» виготовили 544 адаптивні та реабілітаційні вироби. Серед них:

• 82 адаптивні шкарпетки
• 93 чохли для культі
• 203 зігрівальні пояси
• 164 піддупники
• 2 пари звичайних шкарпеток

Ці вироби були передані до військових шпиталів, евакуаційного потяга, а також українським захисникам, які виконують бойові завдання на Сумському, Харківському, Херсонському, Запорізькому та Дніпропетровському напрямках.

За кожною цифрою - людська історія. Це десятки зустрічей, сотні годин праці, тисячі метрів пряжі, взаємна підтримка, нові знайомства і спільне прагнення зробити бодай трохи легшим шлях тих, хто заплатив високу ціну за нашу свободу.

Особлива цінність ініціативи полягає в тому, що вона об'єднує людей різного віку й професій. Хтось в'яже вже багато років, а хтось уперше взяв до рук спиці саме тут. Але всіх об'єднує спільна мета - допомогти.

Щиро дякуємо нашим волонтеркам, благодійникам, усім, хто приносить пряжу, допомагає матеріалами, поширює інформацію або просто підтримує добрим словом. Саме завдяки цій небайдужості ініціатива продовжує жити й розвиватися.

Попереду - нові зустрічі, нові вироби та нові відправлення допомоги. 

Запрошуємо всіх охочих долучатися до волонтерської ініціативи «В'яжемо для Перемоги». Зустрічі відбуваються щовівторка о 14:00 у Центральній бібліотеці Солом'янки імені Григорія Сковороди на вулиці Освіти, 14а.

Разом ми можемо більше. Разом наближаємо Перемогу.

«Шити-Жити!»: пів року підтримки, що наближає одужання

Шість місяців турботи, взаємодопомоги та спільної праці - саме такими були перші шість місяців 2026 року для учасників волонтерського проєкту «Шити-Жити!».

Щотижня у Бібліотеках Солом'янки збираються люди, яких об'єднує спільна мета: допомогти українським військовим, які проходять лікування, реабілітацію або продовжують виконувати бойові завдання. Тут шиють адаптивний одяг, в'яжуть необхідні речі та вкладають у кожен виріб найцінніше - людське тепло й турботу.

Пів року в цифрах

За перше півріччя волонтери виготовили:

• 535 адаптивних трусів
• 134 адаптивні штани
• 20 адаптивних футболок
• 11 адаптивних регланів
• 16 звичайних футболок
• 8 спортивних штанів
• 6 в'язаних поясів
• 47 пар в'язаних шкарпеток
• 13 піддупників

Усього за шість місяців було створено 790 виробів, необхідних для поранених військовослужбовців.

Допомогу отримали стабілізаційні пункти Павлограда, військовослужбовці 155-ї окремої механізованої, 79-ї окремої десантно-штурмової, 25-ї окремої повітрянодесантної, 38-ї окремої бригади морської піхоти, шпиталі міста Києва, а також захисники, які виконують бойові завдання на Запорізькому та Миколаївському напрямках.

Значну частину адаптивного одягу передано до евакуаційного потяга разом із постільною білизною, м'якими іграшками, вологими серветками та смаколиками. Це ще раз підтверджує, що справжня допомога складається з безлічі маленьких, але надзвичайно важливих проявів турботи.

Кожен пошитий виріб полегшує життя пораненим військовим під час лікування та реабілітації. Адаптивний одяг допомагає швидше проходити медичні процедури, забезпечує комфорт і зручність людям, які переживають один із найважчих періодів свого життя.

Цей результат став можливим завдяки людям, які щотижня приходять до бібліотек, щоб шити, кроїти, в'язати, допомагати й підтримувати одне одного. Не менш важливою є допомога благодійників і донаторів, завдяки яким закуповуються тканини, фурнітура та інші необхідні матеріали. Кожен внесок перетворюється на реальну підтримку українських захисників.

Щиро дякуємо всім учасникам проєкту «Шити-Жити!», нашим партнерам, благодійникам і всім небайдужим людям. Саме завдяки вам сотні необхідних речей знаходять своїх адресатів, а українські військові відчувають, що за ними стоїть велика спільнота людей, які підтримують, чекають і вірять.

Разом ми допомагаємо відновлювати сили, повертаємо відчуття турботи й наближаємо нашу Перемогу!