Українська радянська проза 1960-х: перечитати, осмислити, зрозуміти

19 листопада о 16:00 у Центральній бібліотеці Солом’янки імені Григорія Сковороди відбудеться зустріч із літературознавицею Людмилою Даниленко.

Говоритимемо про українську прозу 1960-х років – літературу, яка творилася в умовах цензури, ідеологічного тиску та жорстких вимог соцреалістичного канону.

У центрі розмови – творчість Олеся Гончара, Павла Загребельного, Михайла Стельмаха, Анатолія Дімарова, Бориса Антоненка-Давидовича та багатьох інших українських письменників. Згадаємо відомі романи, маловідомі сторінки літературної історії, непрості долі творів і їхніх авторів.

Як впливала радянська система на літературний процес? Що письменники могли сказати читачеві крізь обмеження цензури? І як сьогодні, з відстані часу, варто читати й оцінювати цю частину української літературної спадщини?

Запрошуємо до розмови всіх, хто цікавиться українською літературою, її історією та складними взаєминами митця і влади. Без спрощень і готових ярликів – із бажанням краще зрозуміти власну культурну історію.

📍 Місце зустрічі: Центральна бібліотека Солом’янки імені Григорія Сковороди

📅 Дата: 19 листопада

Сила, що народжується попри випробування: зустріч із ветераном Євгенієм Швабом у Бібліотеці Сковороди

Друзі, цієї неділі, 8 листопада, о 13:00 запрошуємо вас до читальної зали Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди на особливу зустріч із захисником України Євгенієм Швабом (Shvab Evgenii).

Познайомитися з нашим гостем допоміг благодійний проєкт «Медіа-кава», у межах якого завдяки донат-аукціону можна придбати зустріч за філіжанкою кави з цікавою людиною - і водночас підтримати українських воїнів. Цього разу переможницею аукціону стала Іванка Щербина, яка вирішила розділити цю можливість із усіма нами. Тож маємо чудову нагоду познайомитися ближче, поспілкуватися та почути історію нашого гостя.

Євгеній - ветеран 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Під час війни він зазнав важкого поранення, пройшов тривалу реабілітацію та непростий шлях відновлення. Та навіть після важких випробувань знайшов у собі сили рухатися далі й відкривати нові можливості.

Сьогодні Євгеній навчається на психолога, працює з молоддю, підтримує ветеранів, займається спортом і є капітаном львівської команди з парахокею Para Ice Hockey Club «Unbroken». Його досвід - це історія про силу духу, наполегливість, взаємопідтримку та здатність знаходити нові цілі навіть тоді, коли життя змінюється назавжди.

Приходьте знайомитися, ставити запитання, ділитися думками й просто говорити за філіжанкою кави. За плечима Євгенія - великий життєвий досвід, а в серці - чимало історій, якими він готовий поділитися.

Чекаємо на вас 8 листопада о 13:00 у читальній залі Бібліотеки Сковороди!

Пам’ятаймо про тих, хто захищає Україну, та підтримуймо наших воїнів надійними й перевіреними способами.

Мова — наша зброя! «Захист мови – шлях до Перемоги»: у Бібліотеці Сковороди відкрилася виставка українських мовних плакатів

Українська мова - це значно більше, ніж засіб спілкування. Це наша історична пам’ять, культурний код, духовна опора та один із найважливіших чинників національної безпеки. Упродовж століть ворог намагався відібрати в українців право говорити, думати й творити рідною мовою. Сьогодні боротьба за українське слово триває - і кожен свідомий вибір на користь рідної мови є внеском у нашу спільну Перемогу.

До Дня української писемності та мови Центральна бібліотека Солом'янки імені Григорія Сковороди представила виставку мовних плакатів «Захист мови – шлях до Перемоги. На лінії вогню: битва за національне "Я"». А 1 листопада відбулася особлива зустріч із її авторкою - Тетяною Олійник, студенткою Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, яка нещодавно долучилася до лав Національної гвардії України.

Ця виставка - не просто мистецький проєкт. Це громадянська позиція, нагадування про ціну української ідентичності та необхідність її захищати. Її мета - утверджувати національну гідність і самосвідомість, повертати суспільство до власних духовних та культурних витоків, показувати мову як фундамент українського буття.

Історія проєкту розпочалася зі збирання висловів видатних українських діячів про рідну мову. Згодом у співпраці з художницею Поліною Іващенко було створено понад 40 плакатів, які продовжують традиції українського політичного плаката часів УНР, ОУН та УПА. Усі роботи - рукотворні, створені без використання штучного інтелекту. Адже для авторок важливою була не лише візуальна виразність, а й особистий творчий внесок у справу захисту українського слова.

Масштаб проєкту вражає: вже 11 868 плакатів розміщено в бібліотеках, школах, університетах, музеях, військових частинах та громадських просторах України. Вони також представлені за кордоном - у Німеччині, Італії, Польщі та США. Українське слово долає кордони й стає голосом нашої незламності у світі.

Під час зустрічі говорили про тих, хто в різні історичні періоди відстоював право українців на власну мову, культуру й самобутність. Про Миколу Скрипника, Олексу Синявського, Агатангела Кримського, Олену Курило, Миколу Хвильового, Олену Телігу, Ольгу Кобилянську, Бориса Антоненка-Давидовича, Аллу Горську, Василя Стуса та багатьох інших. Їхні долі - свідчення того, що боротьба за мову завжди була боротьбою за свободу України.

Особливого емоційного звучання події надали пісні на слова Олени Теліги у виконанні Ігоря Якубовського. Музика, поезія та сила історичного слова створили атмосферу глибокого осмислення нашої національної спадщини.

Щиро вітаємо Тетяну Олійник із вагомими досягненнями та виходом нової книги «Озброєна свідомість», проілюстрованої плакатами на історичну тематику. Видання вже надійшло до фонду Бібліотеки Сковороди й невдовзі стане доступним нашим читачам.

Ця зустріч ще раз нагадала: українська мова - це наша зброя, наша пам’ять і наша сила. Її захищали покоління українців, за неї боролися й віддавали життя. Тепер наша відповідальність - берегти її, плекати, розвивати й передавати наступним поколінням.

Говорімо українською. Думаймо українською. Творімо українське майбутнє!

Воркшоп із пошиття адаптивної білизни для наших воїнів

Друзі, скликаємо всіх охочих допомогти Силам оборони корисною дією!

У четвер, 5 листопада, з 15:00 до 17:00 у мейкерспейсі Бібліотеки Сковороди відбудеться воркшоп із пошиття адаптивної білизни для наших воїнів.

Проведе його завідувачка бібліотеки «Солом'янська» та одночасно координаторка волонтерського проєкту "Шити – Жити" Оксана Овчарова.

Ця вправна майстриня ознайомить вас з процесом створення адаптивної білизни, розбере всі його тонкощі та поділиться секретами – як робити все швидко й з посмішкою.

Приходьте всі небайдужі й діяльні. В нашому мейкерспейсі завжди є світло!

Наостанок, нагадаємо, що захід відбудеться в межах проєкту Make-a-thek – він отримав фінансування від програми Європейського Союзу Horizon Europe за грантовою угодою № 101177660.

Михайло Бойчук: мистецтво, яке намагалися знищити

28 жовтня у Центральній бібліотеці Солом’янки імені Григорія Сковороди в межах просвітницького проєкту «Історична грамотність» відбулася зустріч «Михайло Бойчук: життя і творчість», присвячена одному з найвизначніших українських митців ХХ століття, засновнику школи монументального живопису та представнику трагічного покоління Розстріляного відродження.

Про життя і творчість художника розповіла старша наукова співробітниця Меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тамара Бойко. Завдяки її захопливій розповіді перед слухачами постала особистість митця, який прагнув створити самобутнє українське мистецтво, поєднавши національні традиції з найкращими надбаннями європейської культури.

Від Романівки до європейських мистецьких центрів

Михайло Бойчук (1882–1937) народився 30 жовтня в селі Романівка на Тернопільщині. Навчався у Львові, Відні, Кракові, Мюнхені та Парижі. Його талант і перспективи високо оцінював Михайло Грушевський, який сприяв професійному становленню молодого художника.

У Парижі Бойчук організував майстерню неовізантійського мистецтва, що стала осередком формування його власної творчої школи. Митець виробив унікальний художній стиль, у якому органічно поєдналися візантійська традиція, мистецтво Київської Русі, українська народна творчість і європейський модернізм.

У 1917 році він став одним із засновників Української академії мистецтв, згодом викладав у Київському художньому інституті. Бойчук вірив, що мистецтво має бути частиною повсякденного життя людини, прикрашати громадські споруди, житло, книги, меблі та предмети побуту.

Так сформувалася українська школа монументального живопису - бойчукізм, а навколо майстра об'єдналися талановиті художники, які стали його учнями й однодумцями.

Мистецтво, приречене радянським режимом

Творчість Михайла Бойчука була масштабною. Він створював монументальні розписи храмів і громадських споруд у Києві, Харкові, Одесі, Львові та інших містах України. Проте значна частина його робіт була знищена радянською владою. До наших днів дійшли лише окремі твори митця.

У 1936 році Михайла Бойчука заарештували за сфабрикованими звинуваченнями у шпигунстві та контрреволюційній діяльності. 13 липня 1937 року його розстріляли в Києві разом з учнями Іваном Падалкою та Василем Седляром.

Трагічна доля спіткала й дружину художника, талановиту художницю-графікесу Софію Налепинську-Бойчук. Її також заарештували та стратили у 1937 році. Репресій зазнали й інші представники мистецької школи Бойчука. Режим намагався знищити не тільки самих митців, а й результати їхньої багаторічної праці, мистецькі ідеї та пам'ять про них.

Повертаємо імена українській історії

Історія Михайла Бойчука - це історія великого творчого задуму, таланту й самовідданого служіння українській культурі. Водночас вона нагадує про цілеспрямоване нищення української інтелектуальної та мистецької еліти радянським тоталітарним режимом.

Знати такі історії важливо. Адже повернення імен репресованих митців, дослідження їхньої спадщини та збереження історичної пам'яті - частина нашої роботи зі зміцнення української культурної ідентичності.

Дякуємо Тамарі Бойко за змістовну зустріч і можливість глибше пізнати постать митця, творчість якого заслуговує на увагу й визнання.

Запрошуємо стежити за анонсами Центральної бібліотеки Солом’янки. Попереду - нові зустрічі проєкту «Історична грамотність», на яких відкриватимемо маловідомі сторінки української історії та повертатимемо з небуття імена тих, хто творив її культуру.