середа, 3 травня 2023 р.

«Ідея Нації»

5 травня на ВДНГ відбудеться благодійний спортивний захід «Ідея Нації» на підтримку захисників «Азовсталі», що досі перебувають у полоні та їх родин.
У програмі 
  • Благодійний забіг «Біжу за «Азов»: 1 км для дорослих та дітей і 5 км для підготовлених бігунів, обов’язкова попередня реєстрація: https://forms.gle/Rae1fSX8GGPdRAsC6
  • Змагання з настільного тенісу
  • Показові виступи Федерації стронгмену України
  • Шашки з віцечемпіонкою України Тетяною Портянко
  • Аматорські ігри зі стрітболу та футболу
  • Змагання серед ролерів
Захід триватиме з 16:00 по 20:00 території Урбан-парку.

пʼятниця, 28 квітня 2023 р.

Збройні сили - це надія, гордість, міць України!

Збройні сили - це надія, гордість, міць України!
Сьогодні це визнає світ, сьогодні це знає і відчуває кожен українець.
І великий, і маленький, ми всі ми віримо у перемогу, і долучаємось до підтримки наших відважних захисників і захисниць.
Особливо зворушливо, коли діти намагаються зробити щось, що їм під силу.
А допомагають їм в цьому дорослі - у бібліотеці "Преображенська" відкрилась виставка дитячих малюнків, темою яких є #дякуємо за життя - впродовж двох тижнів юні читачі малювали малюнки, створювали та підписували листівки, намагаючись творчо передати свою підтримку і щиру вдячність нашим славним Збройним силам!
Символічним є те, що діти забажали, щоб всі їхні малюнки довго на виставці не затримувались, а були передані на фронт, і хоч на мить могли додати душевного тепла тим, хто зараз в окопах захищає нашу Україну.

четвер, 30 березня 2023 р.

Девлет ІІ Герай

Девлет II Ґерай
(1648 – 1719) – кримський хан. Роки правління: перше - з 1699 по 1702 роки, друге - з 1709 по 1713 роки. Походить з династії Ґераїв, займав престол між двома правліннями Селіма I Ґерая та Каплана I Ґерая. Старший син Селіма I Ґерая.

Перше правління Девлета II проходило в непростих умовах. На самому початку царювання він зіткнувся з конфліктом, що розгорівся між його братами за пости калги і нуреддина. Один з учасників суперечки, Гази Ґерай, втік в Буджак і там зібрав навколо себе бунтівних ногайців, що мали намір вийти з підпорядкування Криму. Цей заколот був придушений Девлетом II Ґераєм.
Незабаром у хана виникли складнощі зовнішньополітичного характеру. Османська імперія, що уклала мир з Московією, залишала без уваги всі попередження хана, який повідомляв про плани Петра I продовжити війну на півдні. Девлет II Ґерай спробував організувати всупереч волі султана попереджувальний похід проти московитів, зібравши велике військо, але султан негайно позбавив влади його, відновивши на престолі Селіма I Ґерая.

Друге правління Девлета II Ґерая ознаменувалося тим, що він підтримав намір Запоріжжя і гетьмана Івана Мазепи звільнити за допомогою Швеції Україну від московської залежності.

Після поразки шведсько-козацького війська під Полтавою хан дозволив козакам, які рятувалася від помсти московського царя, оселитися на території Кримського ханства в пониззі Дніпра. Також разом з багатотисячною ордою брав участь у поході Пилипа Орлика на Україну проти російської влади, здійснивши рейд на Слобожанщину.

Девлет II Ґерай постійно висловлював султанові свої побоювання про те, що Московія не має наміру довго дотримуватися умов миру і незабаром приступить до територіальних захоплень в Криму і коштом Османської імперії. Реакція султана була дуже слабкою через побоювання війни з Московським царством.

Згодом був знятий з престолу через формальний привід – звинувачення у неналежному поводженні з шведським королем Карлом XII, який шукав притулку в Османській імперії.
Через деякий час був відправлений з Кримського ханства на Родос, де потім переселився в місто Візі (Османська імперія), у якому 1719-го року помер.

середа, 29 березня 2023 р.

Заходи Бібліотек Солом’янки до першої річниці початку визволення українських земель від рашистських загарбників

  • 28 березня Огляд літератури «Битва за Київ 2022: сторінками книжок», онлайн-презентація книжки Андрія Кокотюхи «Врятувати березень» - ЦРБ імені Ф.Достоєвського
  • 29 березня Голосні читання для дітей книг Зоряни Живки «Півник-переможець», «Пес Патрон» та «Мрія» - бібліотека імені М.Реріха
  • 1 квітня Історія подій «Бої за Київ» (відеопрезентація) - бібліотека імені О.Довженка
  • 1 квітня Вулична виставка «Бої за Ірпінь, Ворзель, Бучу, Гостомель» - БСЧ імені О.Гончара
  • 3 квітня Віртуальна екскурсія місцями оборони Києва «Незагоєна рана України: с. Мощун» - бібліотека імені О.Новікова-Прибоя
  • 3 квітня Тематична виставка-пам’ять «Найдовша київська весна» - бібліотека імені М.Бажана
  • 4 квітня День інформування «Відстояна з честю рідна земля» - бібліотека №13
  • 4 квітня Відеопрезентація книги «Битва за місто» - бібліотека імені В.Нестайка
  • 12 квітня Відеокомпозиція «Географія мужності: визволення Міст-Героїв» - бібліотека імені О.Новікова-Прибоя

пʼятниця, 24 березня 2023 р.

Бахчисарайський мирний договір

У березні цього року минає 375 років із часу укладення Бахчисарайського договору між Гетьманською Україною (гетьманом Богданом Хмельницьким) і Кримським ханством (Кримським ханом Іслямом Ґераєм III) про військово-політичний союз (березень 1648 року).

Готуючи збройне повстання проти Речі Посполитої, Богдан Хмельницький восени 1647 року почав налагоджувати стосунки з кримською верхівкою. У другій половині січня 1648 року він направив посольство Я.Клиші до Бахчисарая з проханням надіслати військову допомогу проти Речі Посполитої. Зважаючи на давню ворожнечу з Військом Запорозьким, Iслам-Гірей III відповів відмовою.

У другій декаді лютого Б.Хмельницький відрядив нове посольство до Бахчисарая, яке домоглося укладення договору. Його умови передбачали: встановлення дружніх відносин Війська Запорозького і Кримського ханства; надання взаємної військової допомоги; заборону татарам спустошувати українські землі й брати ясир; оплату українською стороною послуг татарського війська грошима, продовольством, фуражем, а також частиною військової здобичі.

Умови Бахчисарайського договору визначили характер українсько-кримських відносин у середині XVII століття. Він відіграв важливу роль у боротьбі України проти Речі Посполитої впродовж 1648-1653 років, зокрема в здобутті українцями перемог у битві під Жовтими водами у 1648 році, Корсунській битві 1648 року, Пилявецькій битві 1648 року, Зборівській битві 1649 року та Батозькій битві 1652 року.