Мова — наша зброя! «Захист мови – шлях до Перемоги»: у Бібліотеці Сковороди відкрилася виставка українських мовних плакатів

Українська мова - це значно більше, ніж засіб спілкування. Це наша історична пам’ять, культурний код, духовна опора та один із найважливіших чинників національної безпеки. Упродовж століть ворог намагався відібрати в українців право говорити, думати й творити рідною мовою. Сьогодні боротьба за українське слово триває - і кожен свідомий вибір на користь рідної мови є внеском у нашу спільну Перемогу.

До Дня української писемності та мови Центральна бібліотека Солом'янки імені Григорія Сковороди представила виставку мовних плакатів «Захист мови – шлях до Перемоги. На лінії вогню: битва за національне "Я"». А 1 листопада відбулася особлива зустріч із її авторкою - Тетяною Олійник, студенткою Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, яка нещодавно долучилася до лав Національної гвардії України.

Ця виставка - не просто мистецький проєкт. Це громадянська позиція, нагадування про ціну української ідентичності та необхідність її захищати. Її мета - утверджувати національну гідність і самосвідомість, повертати суспільство до власних духовних та культурних витоків, показувати мову як фундамент українського буття.

Історія проєкту розпочалася зі збирання висловів видатних українських діячів про рідну мову. Згодом у співпраці з художницею Поліною Іващенко було створено понад 40 плакатів, які продовжують традиції українського політичного плаката часів УНР, ОУН та УПА. Усі роботи - рукотворні, створені без використання штучного інтелекту. Адже для авторок важливою була не лише візуальна виразність, а й особистий творчий внесок у справу захисту українського слова.

Масштаб проєкту вражає: вже 11 868 плакатів розміщено в бібліотеках, школах, університетах, музеях, військових частинах та громадських просторах України. Вони також представлені за кордоном - у Німеччині, Італії, Польщі та США. Українське слово долає кордони й стає голосом нашої незламності у світі.

Під час зустрічі говорили про тих, хто в різні історичні періоди відстоював право українців на власну мову, культуру й самобутність. Про Миколу Скрипника, Олексу Синявського, Агатангела Кримського, Олену Курило, Миколу Хвильового, Олену Телігу, Ольгу Кобилянську, Бориса Антоненка-Давидовича, Аллу Горську, Василя Стуса та багатьох інших. Їхні долі - свідчення того, що боротьба за мову завжди була боротьбою за свободу України.

Особливого емоційного звучання події надали пісні на слова Олени Теліги у виконанні Ігоря Якубовського. Музика, поезія та сила історичного слова створили атмосферу глибокого осмислення нашої національної спадщини.

Щиро вітаємо Тетяну Олійник із вагомими досягненнями та виходом нової книги «Озброєна свідомість», проілюстрованої плакатами на історичну тематику. Видання вже надійшло до фонду Бібліотеки Сковороди й невдовзі стане доступним нашим читачам.

Ця зустріч ще раз нагадала: українська мова - це наша зброя, наша пам’ять і наша сила. Її захищали покоління українців, за неї боролися й віддавали життя. Тепер наша відповідальність - берегти її, плекати, розвивати й передавати наступним поколінням.

Говорімо українською. Думаймо українською. Творімо українське майбутнє!

Воркшоп із пошиття адаптивної білизни для наших воїнів

Друзі, скликаємо всіх охочих допомогти Силам оборони корисною дією!

У четвер, 5 листопада, з 15:00 до 17:00 у мейкерспейсі Бібліотеки Сковороди відбудеться воркшоп із пошиття адаптивної білизни для наших воїнів.

Проведе його завідувачка бібліотеки «Солом'янська» та одночасно координаторка волонтерського проєкту "Шити – Жити" Оксана Овчарова.

Ця вправна майстриня ознайомить вас з процесом створення адаптивної білизни, розбере всі його тонкощі та поділиться секретами – як робити все швидко й з посмішкою.

Приходьте всі небайдужі й діяльні. В нашому мейкерспейсі завжди є світло!

Наостанок, нагадаємо, що захід відбудеться в межах проєкту Make-a-thek – він отримав фінансування від програми Європейського Союзу Horizon Europe за грантовою угодою № 101177660.

Михайло Бойчук: мистецтво, яке намагалися знищити

28 жовтня у Центральній бібліотеці Солом’янки імені Григорія Сковороди в межах просвітницького проєкту «Історична грамотність» відбулася зустріч «Михайло Бойчук: життя і творчість», присвячена одному з найвизначніших українських митців ХХ століття, засновнику школи монументального живопису та представнику трагічного покоління Розстріляного відродження.

Про життя і творчість художника розповіла старша наукова співробітниця Меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тамара Бойко. Завдяки її захопливій розповіді перед слухачами постала особистість митця, який прагнув створити самобутнє українське мистецтво, поєднавши національні традиції з найкращими надбаннями європейської культури.

Від Романівки до європейських мистецьких центрів

Михайло Бойчук (1882–1937) народився 30 жовтня в селі Романівка на Тернопільщині. Навчався у Львові, Відні, Кракові, Мюнхені та Парижі. Його талант і перспективи високо оцінював Михайло Грушевський, який сприяв професійному становленню молодого художника.

У Парижі Бойчук організував майстерню неовізантійського мистецтва, що стала осередком формування його власної творчої школи. Митець виробив унікальний художній стиль, у якому органічно поєдналися візантійська традиція, мистецтво Київської Русі, українська народна творчість і європейський модернізм.

У 1917 році він став одним із засновників Української академії мистецтв, згодом викладав у Київському художньому інституті. Бойчук вірив, що мистецтво має бути частиною повсякденного життя людини, прикрашати громадські споруди, житло, книги, меблі та предмети побуту.

Так сформувалася українська школа монументального живопису - бойчукізм, а навколо майстра об'єдналися талановиті художники, які стали його учнями й однодумцями.

Мистецтво, приречене радянським режимом

Творчість Михайла Бойчука була масштабною. Він створював монументальні розписи храмів і громадських споруд у Києві, Харкові, Одесі, Львові та інших містах України. Проте значна частина його робіт була знищена радянською владою. До наших днів дійшли лише окремі твори митця.

У 1936 році Михайла Бойчука заарештували за сфабрикованими звинуваченнями у шпигунстві та контрреволюційній діяльності. 13 липня 1937 року його розстріляли в Києві разом з учнями Іваном Падалкою та Василем Седляром.

Трагічна доля спіткала й дружину художника, талановиту художницю-графікесу Софію Налепинську-Бойчук. Її також заарештували та стратили у 1937 році. Репресій зазнали й інші представники мистецької школи Бойчука. Режим намагався знищити не тільки самих митців, а й результати їхньої багаторічної праці, мистецькі ідеї та пам'ять про них.

Повертаємо імена українській історії

Історія Михайла Бойчука - це історія великого творчого задуму, таланту й самовідданого служіння українській культурі. Водночас вона нагадує про цілеспрямоване нищення української інтелектуальної та мистецької еліти радянським тоталітарним режимом.

Знати такі історії важливо. Адже повернення імен репресованих митців, дослідження їхньої спадщини та збереження історичної пам'яті - частина нашої роботи зі зміцнення української культурної ідентичності.

Дякуємо Тамарі Бойко за змістовну зустріч і можливість глибше пізнати постать митця, творчість якого заслуговує на увагу й визнання.

Запрошуємо стежити за анонсами Центральної бібліотеки Солом’янки. Попереду - нові зустрічі проєкту «Історична грамотність», на яких відкриватимемо маловідомі сторінки української історії та повертатимемо з небуття імена тих, хто творив її культуру.

Бібліотека і шістдесятники: пам’ять, що єднає покоління

22 жовтня у Центральній бібліотеці Солом’янки імені Григорія Сковороди відбулася лекція історикині, завідувачки Музею шістдесятництва Олени Лодзинської «Бібліотека і Шістдесятники».

Тема зустрічі народилася з нашої роботи зі спогадами про історію книгозбірні. Адже в 1960–1970-х роках у залах бібліотеки навчалися й працювали люди, яким судилося стати елітою української літератури, журналістики, культури та громадського життя. Серед них - Василь Симоненко, Борис Олійник, Іван Дзюба, Микола Сом, Анатоль Перепадя, Іван Сподаренко, Тамара та Володимир Коломійці й багато інших. Вони мешкали в гуртожитках на вулиці Освіти, зустрічалися, читали, обговорювали книжки, формували власні погляди.

Особливе місце в історії нашої бібліотеки посідає Леоніда Світлична, дружина Івана Світличного. Вона до кінця життя залишалася нашим добрим другом і бажаною гостею.

Під час лекції згадували не тільки тих, чиї імена пов’язані з книгозбірнею, а й ціле покоління українських митців та громадських діячів, які відстоювали право на національну культуру, свободу думки й власний голос. Ліна Костенко, Василь Стус, Іван Драч, Микола Вінграновський, Євген Сверстюк, Алла Горська, Віктор Зарецький, Опанас Заливаха, Людмила Семикіна, Галина Севрук, В’ячеслав Чорновіл, Левко Лук’яненко - кожен і кожна по-своєму творили історію українського спротиву.

Важливою частиною розмови стала історія Клубу творчої молоді, який очолював Лесь Танюк. У 1960–1965 роках ця неформальна громадсько-культурна організація об’єднувала в Києві молодих митців, письменників та інтелектуалів. Клуб став осередком вільного творчого спілкування, пошуку української ідентичності й повернення правдивої історичної пам’яті. Спочатку він діяв під егідою міського комітету комсомолу, що забезпечувало певні можливості для легальної роботи. Згодом посилення радянських репресій докорінно змінило життя багатьох учасників цього середовища.

У затишній читальній залі та навіть на паркінгу, за різного освітлення й у непростих умовах сьогодення, читачі 2020-х років знайомилися з життям покоління 1960-х. Говорили про те, що об’єднувало цих людей, що давало їм сили творити й боротися та як по-різному склалися їхні долі.

Історія шістдесятників - це історія мужності, гідності й відповідальності за майбутнє України. Їхній спротив радянській системі, боротьба за українське слово та право бути собою стали важливою частиною нашої національної пам’яті. Сьогодні, коли Україна знову виборює свободу, їхній досвід набуває особливого значення.

Щиро дякуємо пані Олені Лодзинській за змістовну розмову, яка допомогла по-новому поглянути на історію бібліотеки та людей, чиї долі з нею пов’язані.

Запрошуємо відвідати Музей шістдесятництва - місце, де можна дізнатися більше про діяльність Клубу творчої молоді, побачити колекцію самвидаву й відчути атмосферу мистецького Києва 1960-х років.

На світлинах - книжки з фонду нашої бібліотеки, серед авторів яких є й Олена Лодзинська.

Михайло Бойчук: життя, творчість і трагедія українського мистецтва

Українська культура має імена, які радянська влада намагалася викреслити з історії, а їхню творчу спадщину - знищити. Серед них Михайло Бойчук, видатний український художник і педагог, засновник мистецької школи бойчукізму.

28 жовтня о 16:00 Центральна бібліотека Солом’янки імені Григорія Сковороди запрошує на просвітницьку зустріч «Михайло Бойчук: життя і творчість», що відбудеться в межах проєкту «Історична грамотність».

Про життєвий і творчий шлях митця розповість Тамара Бойко, старша наукова співробітниця Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».

Під час зустрічі поговоримо про становлення Михайла Бойчука як художника й педагога, особливості бойчукізму як самобутньої мистецької школи, переслідування та дискредитацію бойчукістів радянською владою. Дізнаємося, у чому комуністичні спецслужби звинувачували художника під час арешту та якою була доля його родини.

Історія Михайла Бойчука - це історія таланту, українського мистецького відродження та злочинів тоталітарного режиму проти національної культури. Пізнаючи її, ми повертаємо собі правду про людей, чия творчість стала частиною української культурної спадщини.

Запрошуємо всіх, хто цікавиться історією України, українським мистецтвом і долями його творців.

У разі повітряної тривоги зустріч відбудеться в укритті.