пʼятниця, 26 листопада 2021 р.

Заходи бібліотек Солом’янки щодо відновлення і збереження національної пам’яті про події Української революції 1917-1921 років в ІІ півріччі 2021 року

Історичний хронограф «Видатні діячі Української революції 1917-1921 рр», БСЧ імені О.Гончара:
  • «Керівник Західноукраїнської Народної Республіки Євген Петрушевич», серпень
  • Перегляд літератури «Михайло Грушевський – перший президент в історії незалежної Української держави», вересень
  • Інформування «Олена Павлівна Отт-Скоропадська, молодша дочка гетьмана Павла Скоропадського», 6 липня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського
Інформування «Володимир Чехівський, український громадсько-політичний діяч, голова Ради Міністрів УНР», 19 липня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Перегляд літератури «В його серці жила Україна. Володимир Винниченко», 28 липня, бібліотека імені М.Реріха

Інформування «Гетьман України Павло Скоропадський затвердив закон про створення фонду Національної бібліотеки Української держави», 2 серпня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Зустріч-дискусія «Пам'ять як складова національної гідності» за участі волонтера, автора і виконавця пісень В’ячеслава Купрієнка та співака і композитора Ігоря Якубовського, 26 серпня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Інформування «Ярослава Бандера, українська політична діячка, керівник жіночої мережі і юнацтва ОУН», 14 вересня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Книжкова виставка «Грушевський - духовний вождь українства», 28 вересня, бібліотека №11

Інформування «Михайло Грушевський, видатний український історик, політичний діяч, письменник, голова УЦР», 29 вересня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Інформування до дня народження Петра Болбочана, українського військового діяча, полковника Армії УНР, 5 жовтня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Урок історії «100 років боротьби», 10 жовтня, бібліотека імені М.Бажана

«Урок історії: у чому помилка українців?» - фахова розмова за участі співробітників наукового центру воєнної історії Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, 3 листопада, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Інформування «Григорій Косинка, український письменник Розстріляного відродження, учасник Перших визвольних змагань», 29 листопада, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Історична лоція «Українська революція. Погляд через віки», листопад, бібліотека імені В.Нестайка

Перегляди літератури «Крізь бурю та сніг. Перший Зимовий похід Армії УНР», 4-5 грудня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Інформування «Михайло Омелянович-Павленко: генерал-легенда», 8 грудня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

середа, 3 листопада 2021 р.

Заходи бібліотек Солом'янки щодо відновлення і збереження національної пам’яті про події Української революції 1917-1921 років в ІІІ кварталі 2021 року

Історичний хронограф «Видатні діячі Української революції 1917-1921 рр» (БСЧ імені О.Гончара):
  • «Керівник Західноукраїнської Народної Республіки Євген Петрушевич» - серпень
  • Перегляд літератури «Михайло Грушевський – перший президент в історії незалежної Української держави» - вересень
Інформування «Олена Павлівна Отт-Скоропадська, молодша дочка гетьмана Павла Скоропадського» - 6 липня 2021 року, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Інформування «Володимир Чехівський, український громадсько-політичний діяч, голова Ради Міністрів УНР» - 19 липня 2021 року, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Перегляд літератури «В його серці жила Україна. Володимир Винниченко» - 28 липня 2021 року, бібліотека імені М.Реріха

Інформування «Гетьман України Павло Скоропадський затвердив закон про створення фонду Національної бібліотеки Української держави» - 2 серпня 2021 року, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Зустріч-дискусія «Пам'ять як складова національної гідності» за участі волонтера, автора і виконавця пісень В’ячеслава Купрієнка та співака і композитора Ігоря Якубовського - 26 серпня 2021 року, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Інформування «Ярослава Бандера, українська політична діячка, керівник жіночої мережі і юнацтва ОУН» - 14 вересня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Книжкова виставка «Грушевський - духовний вождь українства» - 28 вересня, бібліотека №11

Інформування «Михайло Грушевський, видатний український історик, політичний діяч, письменник, голова УЦР» - 29 вересня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

пʼятниця, 29 жовтня 2021 р.

28 жовтня 1944 року: звільнення України від фашистів

28 жовтня 1944 року - звільнення України від фашистів.
Свято, яке відзначається в Україні щорічно 28 жовтня, в день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України.
Свято встановлене відповідно до Указу Президента України Віктора Ющенка від 20 жовтня 2009 року з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності Українського народу у Другій світовій війні.
Урочистості приурочено до річниці повного витіснення угорських та німецьких військ із найзахіднішого регіону теперішньої України — Закарпаття, яке відбулося 28 жовтня 1944 року в результаті здійснення радянськими з'єднаннями Четвертого та Першого Українських фронтів Східно-Карпатської наступальної операції.
Визволення України почалося під час Сталінградської битви (листопад 1942 - лютий 1943), яка поклала початок корінному перелому у війні на користь СРСР.
Перші населені пункти України в східному Донбасі були звільнені в грудні 1942 року.
Масове ж визволення українських земель почалося в ході Курської битви (5 липня - 23 серпня 1943 р.). 23 серпня війська Степового фронту звільнили Харків.
Розвиваючи успіх, радянські війська у вересні 1943 року вийшли до Дніпра. У вересні-жовтні 1943 року розгорнулася героїчна битва за Дніпро, на якому німці намагалися створити неприступну лінію стратегічної оборони ("Східний вал"). Кульмінацією битви за Дніпро було визволення Києва від окупантів. Сталін, ігноруючи реальне співвідношення сил, наказав будь-якою ціною звільнити Київ до "Великого Жовтня".
Ціною величезних людських втрат радянські війська звільнили місто 6 листопада 1943 року. За визволення столиці України понад 1000 солдат і офіцерів були удостоєні звання Героя Радянського Союзу.
У 1944 році радянське командування силами чотирьох Українських фронтів здійснило серію наступальних операцій, остаточно визволивши територію України:
  • Житомирсько-Бердичівська операція (грудень 1943 - січень 1944 рр.)
  • Корсунь-Шевченківська операція (січень-лютий 1944 рр.)
  • Рівненсько-Луцька операція (січень-лютий 1944 рр.)
  • Криворізька операція (січень-лютий 1944 рр.)
  • Наступ на півдні. Визволення Одеси, Миколаєва (березень-квітень 1944 рр.)
  • Визволення Криму (квітень-травень 1944 рр.)
  • Львівсько-Сандомирська операція (липень-серпень 1944 рр.)
  • 27 липня 1944 р. звільнено Львів
  • Східно-Карпатська операція (вересень-жовтень 1944 рр.)
  • Наступ радянських військ (1943-1944 рр.)
28 жовтня 1944 року територія України була остаточно визволена від загарбників.
У ході визвольних операцій 1944 року на Україні загинуло понад 3,5 млн. воїнів! Неоціненну допомогу воїнам надавали радянські партизани і підпільники, місцеве населення, працівники тилу. Активні дії проти німецьких окупантів вели загони УПА. Коли ж лінія фронту наблизилась до районів дислокування частин УПА, командування віддало наказ не втручатись у бойові дії і вживати заходів для збереження і зміцнення своїх сил.
  • 8 травня 1945 року німецько-радянська війна завершилася капітуляцією Німеччини.
  • 2 вересня 1945 pоку капітуляцією Японії завершилася Друга світова війна.
Вклад України в перемогу над Німеччиною та її союзниками був величезний.
Українці в роки Другої світової війни билися проти гітлерівської Німеччини і її союзників у складі Радянської армії, антинацистського руху Опору (на території України і окупованих країн Європи), у складі американської, канадської армій, австралійських частин.
У збройній боротьбі проти ворога брало участь понад 6 млн. українців. Кожен третій із них загинув на фронті, кожен другий із тих, що залишилися в живих, став інвалідом.
Серед військового керівництва СРСР було немало українців. Найбільш відомі із них - А.Єременко, С.Тимошенко, Р.Малиновський, І.Черняховський, П.Рибалко, К.Москаленко та інші. З 15 фронтів, які діяли в період радянсько-німецької війни, більше половини очолювалися маршалами і генералами - українцями за походженням.
Великий внесок у перемогу зробили працівники тилу, вчені, медики, діячі літератури і мистецтва.
Людські втрати України у війні склали понад 10 млн. військових і цивільних осіб.
Матеріальні втрати України досягли 1,5 трильйонів крб. Було зруйновано: 714 міст і містечок, 28 тис. сіл, 16 150 промислових підприємств, 18 тис, медичних закладів, 33 тис. закладів освіти...
Зазнавши в роки Другої світової війни величезних людських і матеріальних втрат, Україна зробила неоціненний внесок у перемогу над фашистською Німеччиною і її союзниками.

Бій за гору Комарницька та гору Ключ

28 жовтня 1914 року Українські січові стрільці здобули перемогу над російською армією в бою на горі Ключ під містом Сколе.
Гора Ключ у жовтні 1914 року стала місцем де точилися криваві бої між Українськими Січовими Стрільцями та московським військом. Дивізія Січових стрільців вела стрімкий наступ до підніжжя Українських Карпат, а метою москалів було намагання швидко оточити та знищити 55-у австро-угорську дивізію у складі якої воювали відділи українських січових стрільців.
Через відсутність достатніх сил для успішної оборони, командування дивізії вирішило, що найкраще в даній ситуації буде відступити, стабілізувавши фронт по лінії Бескидів. А також важливим завданням було відновлення контролю над горою Комарницькою та горою Ключ, що не давало шансу повного оточення з боку російської армії. Здобуття гори Ключ було доручено стрілецькій сотні Володимира Сроковського.
Січові Стрільці розпочали наступ 28 жовтня. Після посиленого обстрілу ворожих позицій стрілецькі загони пішли в атаку. Московські війська від розгубленості розділилися на дві частини, одна із яких відступала, а інша, полишивши окопи і виставивши вперед багнети, пішла стрільцям на зустріч. Учасник того бою так описував перебіг подій: «Стрільців щораз меншає. Одні поранені, інші вбиті. Нарешті головний приступ. Усі вцілілі швидко біжать уперед. Москалі подалися назад… одначе не всі це роблять. Багато москалів вискочило з окопів та наставило багнети проти нас; але стрільці в одну мить [прикладами гвинтівок] потрощили їм голови… Земля, червона від крові, густо вкрилася московськими трупами. Нарешті ми взяли московські окопи».
Результатом бою 28 жовтня було взяття стратегічно важливих висот. При цьому тринадцять стрільців загинули, а чотирнадцять отримали поранення, серед яких і командант сотні Володимир Сроковський. Через рік, навесні 1915-го року він помер від отриманих важких ран. Варто зауважити, що під час бою за Ключ частина стрільців була озброєна однозарядними гвинтівками системи Верндля, знятими з озброєння австрійської армії ще в 1888 році. Лише за кілька тижнів до цього, в середині жовтня 1914 року, січове стрілецтво по суті отримало своє перше бойове хрещення.

Джерело:

четвер, 28 жовтня 2021 р.

Інформація щодо надання послуг внутрішньо переміщеним особам з Автономної Республіки Крим та м. Севастополя в жовтні 2021 року

Кількість запланованих та проведених публічних заходів, що стосуються тематики тимчасово окупованого Криму - 9:
  • Заняття жіночого клубу «Лада», членами якого є ВПО (бібліотека №13) - 2 заняття
  • Засідання краєзнавчого клубу «Моя Україна», членами якого є ВПО (бібліотека №13)
  • Інформування «Про громадські організації» (БСЧ імені О.Гончара)
  • Інформаційний перегляд «Для ВПО: інформація» (БСЧ імені О.Гончара)
  • Тематична викладка «Крим: культура» (бібліотека імені О.Новікова-Прибоя)
  • Музичні п’ятихвилинки «Кримська музика» (БСЧ імені О.Гончара)
  • «Амет-Хан Султан» - інформаційна довідка про національного героя кримськотатарського народу, льотчика-випробувача, учасника кримськотатарського національного руху, двічі Героя Радянського Союзу Амет-хан Султана (БСЧ імені О.Гончара)
  • Літературна дегустація «Смачні страви: кухня Криму» (БСЧ імені О.Гончара)