Вирок українському сміху: гумор, за який убивали

6 вересня в Центральній бібліотеці Солом’янки імені Григорія Сковороди в межах проєкту «Історична грамотність» відбулася чергова лекція, підготовлена Національним історико-меморіальним заповідником «Биківнянські могили». Цього разу говорили про українських гумористів і сатириків доби «Розстріляного відродження».

Лекцію «Вирок українському сміху» провела заступниця генерального директора Заповідника з наукової роботи Тетяна Шептицька.

Розповідь розпочалася з уривка «Весілля Гаврила Ратиці». Мова, динаміка оповіді, тонкий і дотепний гумор настільки близькі сучасному читачеві, що важко повірити: цей текст написаний майже сто років тому.

Так слухачі познайомилися з Юрієм Вухналем - майстром гострого слова, чиї жарти радянські каральні органи розцінювали як антирадянські.

У 1922 році в Харкові почав виходити гумористичний журнал «Червоний перець». Навколо нього гуртувалися талановиті письменники й сатирики. Під час лекції перед слухачами постав цілий ряд імен: Василь Чечвянський, Юхим Ґедзь, Кость Котко, Юрій Вухналь, Олександр Ковінько.

А далі весела інтонація поступово змінилася моторошною реальністю архівних документів.

Ці імена сьогодні відомі не так широко, як того заслуговують. Значна частина інформації про їхні долі збереглася в архівно-кримінальних справах НКВС. У 1936–1937 роках письменників звинувачували в неіснуючих злочинах, зокрема в тероризмі, заарештовували, катували, змушували обмовляти себе, колег і друзів. Багатьох із них було розстріляно.

Документи, які досліджують науковці Заповідника, дають змогу побачити не абстрактну «епоху репресій», а конкретні людські долі. Протоколи допитів, вилучені особисті речі, книжки з домашніх бібліотек, свідчення психологічного тиску й катувань - усе це стало частиною злочинної системи, спрямованої на знищення української інтелігенції.

І особливо промовистим є те, що жертвами репресій стали люди, які вміли сміятися, помічати абсурд і говорити про нього українською мовою.

Їхній гумор народжувався з повсякденного життя, іронії та спостережливості. Гостре слово перетворювалося на дотепний сюжет, а українська мова ставала інструментом творчості й самоідентичності. Саме тому поруч із талантом дедалі виразніше проступали цензура, переслідування та страх.

Знищення митця мало знищити і його слово. А разом із ним - пам’ять про ціле покоління української культури.

Та задум не спрацював.

Сьогодні дослідники повертають із забуття імена письменників, сатириків і гумористів «Розстріляного відродження», відновлюють їхні біографії, досліджують творчість і вводять її в сучасний культурний контекст.

Пам’ять повертається не тільки через трагічні документи. Вона повертається і через сміх, який пережив своїх катів.

Дізнатися більше про дослідження та матеріали, присвячені репресованим митцям, можна на сайті Заповідника. А в Центральній бібліотеці Солом’янки імені Григорія Сковороди - звернутися до літературознавчої праці Юрія Коваліва «Історія української літератури: кінець XIX – поч. XXI ст. У сподіваннях і трагічних зламах».

Щиро дякуємо Тетяні Шептицькій за змістовну розповідь, архівні документи та унікальні фотографії, які допомагають побачити історію не лише через дати й прізвища, а через людські долі.

Проєкт «Історична грамотність» триває.

Майк Йогансен: повернення голосу Розстріляного відродження

25 червня у Бібліотеці імені Григорія Сковороди відбулася лекція «Майк Йогансен – знищена зірка Розстріляного відродження», яку провела заступниця генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька.

Зустріч стала черговою подією спільного просвітницького проєкту «Історична грамотність», покликаного відкривати маловідомі сторінки української історії та повертати із забуття імена тих, кого радянська влада намагалася викреслити з національної пам’яті.

Учасники лекції познайомилися з непересічною постаттю Майка Йогансена - поета, прозаїка, перекладача, журналіста, одного із засновників літературних об’єднань ВАПЛІТЕ та «Гарт». Надзвичайна ерудиція, знання багатьох мов, захоплення подорожами й спортом, сміливі мистецькі експерименти та невтомний пошук нових форм зробили його одним із найяскравіших представників українського культурного відродження 1920-х років.

Окрему увагу лекторка приділила харківському будинку «Слово» — символу епохи, де жили найталановитіші українські письменники. Будинок, задуманий як осередок творчості, поступово перетворився на простір постійного нагляду, страху та переслідувань. Саме звідси багатьох митців було заарештовано, а їхні долі назавжди змінилися під тиском сталінського терору.

Присутні також дізналися про особисту драму письменника. У 1935 році його дружина Алла Гербурт залишила Майка Йогансена заради художника Михайла Бойчука, який, як і сам письменник, згодом став жертвою сталінських репресій. Ця історія ще раз нагадує, як тоталітарний режим руйнував не лише творчі долі, а й людські життя та сім’ї.

Трагічний фінал життя Майка Йогансена став відображенням долі цілого покоління української інтелігенції. У 1937 році його було заарештовано за сфабрикованими звинуваченнями, а згодом розстріляно в Києві. Похований у Биківнянському лісі, він став одним із тисяч безвинних жертв політичних репресій, а його ім’я сьогодні увічнене в мартиролозі Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».

Сьогодні, коли Україна знову відстоює своє право на свободу, незалежність і власну історичну пам’ять, постаті митців Розстріляного відродження набувають особливого значення. Вони нагадують, що боротьба за українську культуру, мову та ідентичність триває вже багато поколінь, а збереження правди про злочини тоталітарного режиму є важливою складовою нашої національної стійкості.

Щиро дякуємо Тетяні Шептицькій за змістовну лекцію, професійний аналіз і можливість глибше зрозуміти життя та творчість Майка Йогансена - людини, чий голос радянська влада прагнула змусити замовкнути, але який сьогодні знову звучить для нових поколінь українців.

Запрошуємо всіх охочих продовжити знайомство з творчою спадщиною письменника. У фонді Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди на вас чекають його твори, зокрема «Ситутунга», «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швейцарію», «Майк Йогансен. Вибрані твори» та інші видання, які допоможуть відкрити для себе одного з найоригінальніших українських письменників ХХ століття.