вівторок, 24 червня 2025 р.

Чергова зустріч волонтерської ініціативи

Щовівторка о 14:00 в Центральній бібліотеці Солом’янки збирається волонтерська ініціатива, яка плете тепло - буквально.
Ми не писали два тижні, але не зупинялись ні на мить. Бо й війна не зупинилась. І потреба у турботі лишається безстроковою. Ця робота триває безперервно, бо ми добре знаємо: адаптивні речі, які виготовляємо, - це дотик до тіла, який не травмує, це тепло, яке огортає душу.
За цей період ми виготовили:
  • 11 адаптивних шкарпеток
  • 9 спіральних чохлів-«тепликів» для культі
  • 11 зігріваючих поясів
  • 13 килимків-піддупників
Щиро дякуємо всім, хто приходить, допомагає, плете, підтримує. Ваші руки – це наша сила. Ваше серце – це наше світло. Разом – до Перемоги!

вівторок, 10 червня 2025 р.

Нова зустріч волонтерської ініціативи

10 червня, вперше після обстрілу, що пошкодив Центральну бібліотеку Солом'янки, в її стінах знову звучали голоси, поради щодо пряжі, тихі жарти й турбота - усе те, що утворює серце нашої волонтерської ініціативи.

Ми знову в’язали. Адаптивні шкарпетки, чохли для культі, зігріваючі вироби - усе те, що допомагає пораненим військовим пережити найважчі етапи одужання.
І це своєрідний знак: нас не зламати. Ні обстрілами, ні пошкодженими вікнами, ні тимчасовими труднощами.

Бібліотека жива. Волонтерство триває. Україна бореться, і ми поруч!

субота, 31 травня 2025 р.

"Хрещена": презентація роману Людмили Охріменко та зустріч із Тетяною Теплюк у Центральній бібліотеці Солом’янки

29 червня в Центральній бібліотеці Солом’янки імені Григорія Сковороди відбулася подія, що залишила глибокий слід у серці кожного присутнього. 
Ми мали честь приймати письменницю Людмилу Охріменко з презентацією її нового роману «Хрещена» та героїню цього твору — Тетяну Теплюк, медикиню полку «Азов», захисницю, яка пройшла пекло Азовсталі, Оленівки та таганрозької в’язниці.

Зустріч розпочалася з виконання Гімну України - символічний і щемкий початок, що налаштував на глибоке, змістовне спілкування. У цей день у бібліотеці зібралися рідні, знайомі, читачі, волонтери, військові та просто небайдужі, аби почути історії, що вражають силою духу, теплом і людяністю.

У центрі уваги - постать Тетяни Теплюк. У лютому 2014 року, під час Революції Гідності, 61-річна жінка волонтерить у медпунктах Майдану. У 2015-му приєднується до полку «Азов», стає медикинею у гарнізоні Маріуполя, а згодом його частиною. Позивний «Хрещена» став не лише символічним зв’язком із похресником, який її покликав, а й віддзеркаленням глибинного зв’язку з усіма, кого вона рятувала. У березні 2022-го, попри небезпеку, відмовляється залишити побратимів. Пекельні місяці полону й неволі не зламали її. 31 грудня 2022 року вона повертається додому, проходить реабілітацію і знову повертається до служби.


Авторка роману, Людмила Охріменко, - приклад трансформації через досвід. Народжена в російськомовному середовищі, після 2014 року вона не лише змінює географію життя, а й переосмислює своє «я» як української письменниці. Волонтерство, гуманітарні місії на Сході, знайомство з військовими та їхніми історіями стали джерелом сили та натхнення для створення прозових творів, зокрема роману «Хрещена». Це книжка, що не вигадує героїв - вона говорить голосами тих, хто вистояв.


Обидві героїні - Тетяна й Людмила - діляться тим, що переростає у свідчення. Справжнє, щире, болісне, але водночас життєствердне. Зустріч стала підтвердженням того, що слово може бути не менш потужним за зброю, а книжка - джерелом правди.

Слова Тетяни Теплюк зворушили до глибини душі:
«Дорогі мої українці! Я так вас усіх люблю!»

Ці книги вже поповнили фонд Центральної бібліотеки Солом’янки. Ми переконані: кожен читач знайде в них не лише документальну глибину, а й людське тепло, в якому так потребує наше сьогодення.

четвер, 29 травня 2025 р.

Герої живі, поки про них пам’ятають… Зустріч матерів полеглих Захисників з учнями Ліцею №144 імені Григорія Ващенка


29 травня у стінах Центральної бібліотеки Солом’янки імені Григорія Сковороди відбулася подія, яка залишиться з нами назавжди - зустріч матерів загиблих воїнів із ліцеїстами 144-го ліцею імені Григорія Ващенка.

Це була не просто розмова. Це був діалог, у якому біль втрати переплітався з гідністю та вірою. Матері розповідали про своїх синів - таких різних за характерами, але єдиних у головному виборі - захищати Батьківщину ціною власного життя.
Вони ділилися спогадами, світлинами, голосами, що звучали з екрану, і тишею, що казала більше за слова. А ще подяками. До молоді, що слухала серцем. До педагогів, які плекали цю чутливість. До бібліотеки, як простору пам’яті, вдячності та діалогу поколінь.

Ми пишаємося тим, що стали місцем для цієї щемкої, але необхідної зустрічі. Бо пам’ять - це не лише про минуле, це про майбутнє, яке ми зобов’язані берегти. Майбутнє, у якому Україна житиме - вільна, сильна, незламна.

Висловлюємо щиру вдячність Ніні Брановицькій, Галині Куцмай, Олександрі Арещенко — матерям, які несуть правду про війну, любов до України і мужність своїх синів через серця поколінь.

Пропонуємо переглянути відео про наших Героїв:
Ігор Брановицький: посилання
В’ячеслав Куцмай: посилання
Богдан Сагун: посилання

Пам’ятаймо. Вшановуймо. Виховуймо.

Більше фото ТУТ

Всеукраїнський конкурс есе та плакатів "Я тебе чую: підтримую однолітка в окупації"

«Я тебе чую: підтримую однолітка в окупації» – це не просто конкурс есе й плакатів. У ньому голос кожної дитини може стати променем підтримки для однолітків на тимчасово окупованих територіях України.

Міністерство молоді та спорту України запрошує школярів та школярок 8-11 класів, учнів і учениць мистецьких шкіл, ліцеїв, коледжів та закладів профтехосвіти з усієї країни долучитися до Всеукраїнського творчого конкурсу! Через малюнок чи текст можна сказати найважливіше: «Я поруч. Я розумію. Я підтримую».
Прийом робіт – до 30 червня 2025. Переможці отримають дипломи, подарунки та побачать свої роботи опублікованими в медіа й на платформах партнерів.
Умови участі: https://bit.ly/3GTlPPR
Подати заявку: https://bit.ly/43u1oBX
Один плакат чи есе – іноді більше, ніж просто творчість. Це крок до єдності, емпатії, солідарності. Це голос, що долає мовчання.