середа, 18 березня 2020 р.

Видатні постаті України. Василь Чучупак

18 березня - день пам'яті Василя Степановича Чучупака, військового громадського діяча часів Української революції, головного отамана Холодноярської республіки.
У сім'ї Чучупак було п'ятеро синів, троє з них - Василь, Петро та Олекса - стали повстанськими отаманами. 
Після мобілізації Василь був прапорщиком російської армії. За родинними переказами, 1917 року записався до одного з батальйонів смерті. 
А вже в 1919 році - командир Мельничанської сотні самооборони. Перший озброєний відділ для охорони скарбів Мотронинського монастиря та рідного села Мельники сформував Олекса Чучупак. Після поразки в бою з німецькою частиною односельчани звернулися до Василя, щоб він став отаманом. Незабаром відділ самооборони переріс у полк гайдамаків Холодного Яру, який від лютого 1919 року активно виступив на підтримку Директорії. На початку квітня 1919 року полк підняв повстання «проти комуни та Совєтської влади за самостійність».
Василь Чучупак, головний отаман Холодного Яру, командир полку гайдамаків Холодного Яру воював проти білогвардійців під керівництвом повстанського комітету на чолі з Логвином Панченком.
Йому підпорядковувалися отамани Герасим Нестеренко-Орел, Трифон Гладченко, Михайло Мелашко, Сірко, Око, Чорний Ворон (Чорногузько), Мефодій Голик-Залізняк, Семен Вовк, Калюжний, Д. Канатенко, 1-й і 2-й Олександрійські полки.
У лютому 1920 року полк гайдамаків Холодного Яру співдіяв з Дієвою армією УНР, яка здійснювала Перший Зимовий похід. 
7 березня 1920 року командування Південно-Західного фронту видало розроблений особисто Й.Сталіним наказ, який передбачував наступ червоноармійських з'єднань на Дієву армію УНР, загони Чучупака й Коцура.
18 березня отамани Холодного Яру з'їхалися на нараду в лісничівку на хуторі Кресельці (зараз у складі села Мельники), що при дорозі з Мельників на Мотронин монастир, з метою визначити дату повстання проти Радянської влади. Саме тоді частини Червоної армії, виконуючи згаданий наказ, вийшли з лісу до Мельників і несподівано натрапили на загін Чучупака. Отаман був оточений біля хутора та застрелився, щоб не потрапити в полон. 
Похований він був у рідному селі. Могила його збережена і впорядкована.
28 жовтня 1995 року на місці останнього бою Василя Чучупака було поставлено перший меморіальний знак українським повстанцям Холодного Яру. А з квітня 1996-го в Мельники, колишню «столицю» Холодноярської держави, на могилу до Василя Чучупака з'їжджаються українці різних земель. 
Про нього згадує у своєму романі "Холодний Яр" письменник Юрій Горліс-Горський, а також Василь Шкляр у романі "Чорний Ворон. Залишенець".

Немає коментарів:

Дописати коментар