29 січня 1918 року українці стримали наступ ворога на Київ, проявивши жертовність і героїзм заради незалежності України. На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. 24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач.
Коли українські війська відступили до станції Крути, на їх підтримку було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів і 20 старшин (офіцерів) та першу сотню (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. До них приєдналися ще близько 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.
Бій під Крутами став успішною оборонною операцією. Наступ сил ворога (з перевагою майже вдесятеро - прим.) було зупинено на декілька днів. Це дало змогу представникам Української Народної Республіки підписати Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу.
Брестський мир означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин. Незалежність Української Народної Республіки довелося захищати від російської військової агресії на початках силами добровольчих формувань.
Згодом українські війська за підтримки німецьких та австро-угорських (завдяки Брестському договору) звільнили від більшовиків всю територію України.
Події Української революції засвідчили: державність без армії неможлива.
Сміливість та жертовність крутянців зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому героїв Крут у публіцистиці часто називають «першими кіборгами».
Про один з найгероїчніших епізодів боротьби за незалежність нашої держави розповідає роман сучасного українського письменника Тура-Коновалова "Крути. 1918". Тоді кожного дня приймалися доленосні рішення, а кожна битва могла стати вирішальною. Це драматична історія про героїзм українських юнаків, заснована на реальних подіях. Дуже хочеться, щоб про їхній подвиг знали і пам'ятали всі. А ще більше хочеться, щоб такі жертви не були даремними, а сучасники з легкістю не відкидали те, за що так тяжко боролися минулі покоління. Обов'язково до прочитання.
Немає коментарів:
Дописати коментар