четвер, 24 липня 2014 р.

Наталія Гузнак. Іде війна

"Цей вірш я присвячую українським синам, 
які захищають нас від агресора, 
що підло розв'язав війну, і їх матерям. 
Нелегко зараз всім нам, 
та що наші долі і тривоги, порівняно з вашими?"
Наталія Гузнак
Іде війна
Спустилася на землю тиха ніч,
В молитві я за тебе, любий сину.
І де війна... І лиш у тому річ,
Що випало тобі, моя дитино,
Як діду боронити рідний край,
Від ворога, що землю роздирає,
Я серцем поряд, завжди пам'ятай,
Бронею хай молитва захищає.
Тривога серце хижим птахом рве,
І сон від мене все кудись втікає.
Я знаю те, що що робиш ти, - святе,
Хай же Господь тебе оберігає!
Вже перші півні будять сонце нам,
Яка ж тяжка і довга ніч для мене!
Іде мій син по прадіда стежкам,
Бо це сьогодні батьківщині треба.
Синочку, з перемогою до нас,
Ти, рідний, повертайся поскоріше!
Як же безмежно тягнеться цей час...
На сході небо жаром пекла дише.

Наталія Гузнак, м.Долинська, Кіровоградська обл.

Немає коментарів:

Дописати коментар