Пам’ятаємо. Осмислюємо. Не дозволяємо повторити

23 березня в Центральній бібліотеці Солом'янки імені Григорія Сковороди відбулася просвітницька зустріч «Антипольська операція НКВС 1937–1938 років на Київщині». Її провів вчений секретар Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» Валерій Філімоніхін - дослідник, який працює з темою політичних репресій на рівні фактів, архівів і людських доль.

Учасники зустрічі занурилися в одну з найтрагічніших сторінок ХХ століття - період Великий терор. Йшлося про так звану «польську операцію», розгорнуту відповідно до Наказ НКВС № 00485, який започаткував масові репресії проти людей, звинувачених у причетності до вигаданої «Польської організації військової».

Цифри, озвучені під час лекції, вражають своєю масштабністю: щонайменше 139 тисяч репресованих, понад 111 тисяч - розстріляні. Це була найбільша хвиля масових убивств у СРСР, спрямована проти людей за національною ознакою. За цими цифрами - тисячі зламаних біографій, знищених родин, викреслених із життя історій.

Окремий акцент було зроблено на історичних передумовах: ще в ХІХ столітті Російська імперія послідовно нищила польську ідентичність - через заборони мови, тиск на освіту, переслідування за національну свідомість. Водночас частина польської громади на українських землях інтегрувалася в українське середовище, підтримувала культуру і мову - і саме ці люди нерідко ставали мішенню для репресій.

Трагедія 1930-х років посилилася ще й після поразки більшовиків у Радянсько-польська війна: радянська влада закріпила за поляками образ «небезпечного елементу». Це політичне тавро коштувало життя тисячам.

Окрему увагу приділили Наказ НКВС № 00606, який значно спростив процедуру винесення вироків через «особливі трійки». Фактично це означало ще швидші рішення і ще масовіші розстріли - без права на захист і справедливий суд.

Особливо щемливою стала розмова про Биківнянський ліс - місце масових поховань жертв політичних репресій. Для багатьох присутніх це було не просто історичне знання, а глибокий особистий досвід переосмислення зв’язку минулого з сьогоденням.

Сьогодні, коли інформаційні маніпуляції з боку держави-агресора намагаються перекроїти історію, такі зустрічі стають інструментом опору. Вони формують критичне мислення, повертають голос тим, кого намагалися змусити мовчати, і зміцнюють нашу здатність протистояти викривленням правди.

Ми - сильні, бо пам’ятаємо.

Ми - сильні, бо говоримо про складне відкрито.

Ми - сильні, бо вчимося з історії.