«Історії нескорених: очима матерів» у Центральній бібліотеці Солом’янки

29 червня 2025 року в Центральній бібліотеці Солом’янки відбулась особлива подія - зустріч, що не залишила байдужим жодного присутнього. Вона стала простором пам’яті, духовного зростання та глибокого людського єднання. Назва заходу - «Історії нескорених: очима матерів» - говорить сама за себе.

Ми мали за честь приймати надзвичайних жінок - матерів українських Героїв, які поклали свої життя, захищаючи нашу державу від російського агресора:

Галина Куцмай - мати В’ячеслава Куцмая

Олександра Арещенко - мати Богдана Сагуна

Олена Рибакова - мати Максима Рибакова

Зоя Баранська - мати Віталія Баранського

Ці жінки - уособлення стійкості, гідності й світла. Вони поділилися своїми історіями, спогадами про синів, які назавжди залишаться з нами.

🕯 Пані Олександра згадувала свого сина Богдана Сагуна, який загинув 26 червня 2022 року. Йому було лише 25. Вона принесла на зустріч його нагороди, військовий стрій, розповідала, як тримається та водночас підтримує інших. У бібліотеці прозвучала презентація книги пам’яті «Завжди усміхнений у вічності Богдан Сагун», яку видано в УДУ імені М. Драгоманова - альма-матер Героя.

🕯 Пані Галина Куцмай пригадала життєвий шлях свого сина В’ячеслава - добровольця 2014 року, який пройшов фронт, поранення, полон і неодноразово повертався до війська. Йому було 32. Мама принесла з собою добірку нагород, кожна з яких - свідчення сили духу її сина.

🕯 Олена Рибакова представила свою книгу віршів з авторськими ілюстраціями - «Мамо», присвячену долям матерів, які втратили синів. Її поезія - це спроба осмислити втрату й трансформувати біль у мистецтво.

🕯 Пані Зоя Баранська розповіла про сина Віталія - щирого, сміливого, світлого юнака. Її слова змусили кожного присутнього ніби побачити Героя на власні очі - через спогади, деталі, життєві історії.

Зустріч супроводжувалась тематичними музичними паузами, під час яких учасники мали змогу перевести подих. Під час однієї з них пані Тетяна Лавинюкова поділилася особистою історією про зниклого безвісти названого сина - ще один голос із великої родини українського спротиву.

🕊 На завершення зустрічі учасники вшанували пам’ять чотирьох Героїв - В’ячеслава, Богдана, Віталія та Максима - хвилиною мовчання, наповненою болем і вдячністю.

Це була не просто розмова, це був акт пам’яті. Акт довіри. Акт національного єднання.

Щиро дякуємо Громадській організації «Незламні Матері України» за ініціативу та намір продовжувати подібні зустрічі - такі необхідні для збереження історії, правди й гідності.

Герої не вмирають! Живе пам’ять. Живе Україна!