неділя, 5 липня 2020 р.

Український прапор над звільненими містами

5 липня — пам'ятна дата, що відзначається щорічно у день, коли 2014 року бойовики сепаратистського угруповання ДНР разом із російськими терористами витіснені зі Слов'янська та Краматорська силами українських військових. А над містами підняли прапор України.
Про "Український прапор над звільненими містами" інформує бібліотека імені І.Світличного.

пʼятниця, 22 травня 2020 р.

Моя сорочка-вишиванка

Українська сорочка-вишиванка. Вона ввібрала в себе теплоту сонця і запах трави, шум гаїв і голубінь небес, всю розкіш землі і смуток чарівної пісні. Це не лише витвір мистецтва, а й наш оберіг. Бо закодована одвічними життєдайними знаками сонця, землі і води. І захищає така сорочка, й сили додаває, й кохання береже…
Всесвітній день вишиванки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. У цей день кожен охочий долучаєься до свята, одягнувши вишиванку. 
Не дивлячись на карантин, долучились до свята і Бібліотеки Солом'янки.
Бібліотека імені І.Багряного підготувала тест "День вишиванки об'єднує Україну".
Бібліотека імені О.Донченка зібрала добірку чудових поезій про вишиванку. Про орнаменти в українських вишиванках розповіли БСЧ імені М.Лермонтова та бібліотека №11. Фотомарафон влаштувала бібліотека імені О.Донченка.
Віртуальну книжкову виставку "Вишиванка - мереживо долі" підготувала бібліотека імені М.Реріха.
Бібліотека імені І.Світличного оформила виставку-ілюстрацію "Обереги нашого життя", створила презентацію "Свято вишиванки".
Центральна бібліотека Солом’янки на власній інтернет платформі влаштувала онлайн-концерт «Вишиванка як символ України» від знаного композитора, музиканта і виконавця, учасника пісенного дуету «Простір музики» Ігоря Якубовського; онлайн-зустріч «Вишиваємо словом із Галиною Виноградською»; провела майстер-клас "Створюємо вишиванку в техніці орігамі" та флеш-моб #День вишиванки.

субота, 16 травня 2020 р.

«Об’єднані Прапором»

На платформі ‎Публічні бібліотеки Солом'янки‎ відбулася онлайн-зустріч із Миколою Круциком, головою Асоціації українців в Ірландії, координатором й одним із засновників глобальної мережі «Об’єднані Прапором», членом багатьох патріотичних світових рухів і об’єднань, сином Романа Круцика, засновника в Україні Музею совєтської окупації. 
Від початку війни з Росією пан Микола активно допомагає українським добровольцям. Побував з допомогою у всіх куточках лінії фронту. 
Микола Круцик – українець, який 20 років мешкає в Ірландії, але весь час підтримує українську культуру. 4 роки тому він разом з однодумцями створили мережу, яка об’єднує всі українські громади світу: різні спілки, церкви тощо. Наразі це 36 країн світу – волонтери, військові, музиканти, артисти та інші небайдужі до українського прапора, який обрано об’єднавчим символ. Микола Круцик вважає, що позитивною об’єднавчою рисою українців світу має бути – повага. В Україні її не вистачає, це помітно на відстані. Під час онлайн-зустрічі слухали етер і волонтери-однодумці пана Миколи не тільки з Ірландії, Англії, а й з Латвії, Канади, Ізраїля. Микола Круцик запропонував провести зум-конференцію, під час якої волонтери «Об’єднані прапором» змогли б також розповісти про роботу в своїй країні.

пʼятниця, 17 квітня 2020 р.

Оприлюднено архів першого президента УНР в екзилі



Після вбивства в 1926 році Петлюри його наступником став Андрій Лівицький, який емігрував до Варшави та до 1954 року очолював уряд УНР в екзилі.  
Майбутній президент УНР народився в 1879 році в дворянській сім'ї козацько-старшинського походження. Закінчив знамениту Колегію Павла Галагана, пізніше - юридичний факультет Київського університету. Двічі був заарештований за участь в студентському русі і засланий на Полтавщину під "гласний нагляд" поліції. 
Після закінчення університету молодий юрист служив присяжним повіреним і мировим суддею, в 1905 році стає одним з лідерів Української соціал-демократичної робітничої партії.
З 1917 року Лівицький - член Української Центральної Ради, в період Української держави знаходиться в опозиції до гетьмана Скоропадського. Під час правління Директорії УНР Андрій Миколайович займає пости міністра юстиції, очолює МЗС, а після поразки республіки емігрує до Варшави. Аж до 1926 року він очолює уряд УНР в екзилі, перебуваючи під постійним наглядом польської поліції.
Після вбивства в Парижі Симона Петлюри Лівицький був обраний головою Директорії УНР або, точніше, Державного Центру УНР в екзилі. У 1948 році з ініціативи Андрія Миколайовича була створена Українська Національна Рада, яка об'єднала різні українські політичні сили. Тоді ж був офіційно введений пост президента УНР в екзилі, який соратник Петлюри займав аж до своєї смерті в німецькому Карлсруе в 1954 році. 
Цікаво, що в 1967 - 1989 роках главою УНР був син Лівицького - Микола, а його наступник - Микола Плав'юк в 1992 році урочисто передав свої регалії першому обраному президенту України Леоніду Кравчуку.
В незалежній Україні фігура Лівицького не надто відома, хоча Національний банк свого часу випустив ювілейну монету в його честь, а в Прилуках встановлено меморіальну дошку першому президенту УНР.
Так чи інакше публікація Центром досіджень визвольного руху збірки листів Лівицького стане значним внеском в увічнення пам'яті цього великого українського громадського діяча першої половини XX століття.

Джерело: LENTA.UA

вівторок, 14 квітня 2020 р.

Шість років від початку війни...

Шість років тому, 14 квітня 2014 року, зі звільнення Донецької та Луганської областей від російських гібридних сил розпочалась Антитерористична операція (АТО).
Напередодні цієї дати відбулося стрімке загострення ситуації: за підтримки російських спецслужб і «добровольців-волонтерів» бойовики зайняли Донецьк, Луганськ, Горлівку, Краматорськ, Слов’янськ, Лисичанськ, Маріуполь - під їхнім контролем опинилася половина Донеччини і Луганщини. Тому 14 квітня виконувач обов’язків президента України Олександр Турчинов підписав Указ про виконання ухваленого на засіданні РНБО рішення «Про невідкладні заходи з подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності». 
Почалася антитерористична операція. Збройні сили, Національна гвардія, добровольчі батальйони почали звільняти міста і села Донбасу...
За останніми офіційними даними, внаслідок бойових дій на Донбасі загинуло близько 13 тисяч громадян. За інформацією Міністерства оборони, Українське військо, починаючи з квітня 2014-го, втратило понад чотири тисячі людей. Про матеріальні втрати України годі й говорити…