"Нація героїв, а не рабів" - свідчить історія і підтверджує сучасність. Ми, українці, живемо в надзвичайно складний час, творимо свою історію, будуємо себе як відроджену націю. Можливо, ми часто посилаємося на нашу героїчну історію, чим дратуємо деяких політиків і "великий братній народ", який виявився не таким уже й братнім. Можливо, ми довго збираємось з духом і силами. Можливо, ми, обпікшись на гарячому, дуємо на холодну воду. Можливо, ми часто звинувачуємо молодь в інфантильності, меркантильності, відсутності патріотизму, національної гідності і свідомості. Можливо, ми більшу частину свого життя дотримуємося принципу "моя хата скраю"... Можна знайти ще з десяток отих "можливо", якби не події останніх місяців, які вщент зруйнували всі оті "можливо" і в черговий раз здивували світ силою духу нації, прагненням волі, патріотизмом, виявом справжнього героїзму і зразками подвигу.
Анексія Криму російськими військами показала, що ми народ, якого є за що поважати і яким потрібно пишатися, а героїв знати і пам'ятати.
Після вторгнення агресора в Крим українці, які самі не дуже заможні, перерахували на рахунки української армії понад 80 мільйонів гривень. А світлини наших героїв - вояків облетіли шпальти газет багатьох країн світу.
Отож, ПРИГАДАЙМО! ПАМ'ЯТАЙМО! ПИШАЙМОСЯ ГЕРОЯМИ УКРАЇНИ!
ЗАПАМ'ЯТАЙМО ЇХ ІМЕНА Й ОБЛИЧЧЯ!
Командир корвета МВС України "Тернопіль" капінат ІІІ рангу Максим Ємельяненко викликав приступ шоку і отетеріння особисто у командувача ЧФ РФ віце-адмірала Олександра Витко. На вимоги російського командувача негайно здаватися російським військам командир корвета Ємельяненко відповів: "Росіяни не здаються!" Здивований адмірал перепитав, чи дійсно Ємельяненко росіянин. Командир підтвердив, що хоча він росіянин, але давав клятву на вірність багатонаціональному народові України, то ні він, ні його підлеглі зраджувати не будуть. Після цих слів командувач ЧФ РФ сказав своїм підлеглим: "Учитесь, как надо служить за честь и совесть!"
З НАТОвських навчань в Україну повертався флагман Військово-морських сил України "Гетьман Сагайдачний". Коли флагман проходив Босфор, з берегів протоки його вітали представники української і татарської громад з національними прапорами. Фрегат підняв на щоглі величезний державний прапор,а, проходячи Дарданелли, офіцери вишикувалися на палубі, утворивши літери "UA".
З двома прапорами - українським і прапором частини, який не мінявся з 1941 року, бригада тактичної авіації імені Олександра Покришкіна під командуванням полковника Юлія Мамчура без зброї, під слова Гімну України, направилась на озброєних автоматами людей з вимогою пропустити їх на територію частини для виконання службових обов'язків. 10 диспетчерів приступили до несення служби. "Вони (агресори) потім підуть, а ми залишимось, - говорить полковник. - І нам було б неможливо жити з усвідомленням того, що у вирішальний момент ми сховались в кущі, зрадили Батьківщину. Що ще може бути у солдата, крім честі!"
Військовослужбовці Бази морської авіації в Новофедорівці. Вірних присязі менше трьохсот.
Тральщик "Черкаси" під пісню "Врагу не сдается наш гордый варяг" пішов на вихід з озера Донузлав і спробував відтягти один корабель, щоб звільнити собі вихід. Тральщику не вистачило потужності відтягнути затоплене судно. Морський тральщик "Черкаси" після спроби вирватися з озера Донузлав зайняв оборону. 
Довоєнна фотографія екіпажу тральщика "Черкаси".
У Морської академії імені Нахімова в Севастополі прапори військово-морських сил України і держаний український замінили на прапори ВМФ і РФ.
Перш, ніж піти з плацу після підняття російського прапора над будівлею Академії, українські курсанти заспівали гімн України. Ці хлопці, самі ще майже діти, показали всьому світу, що таке український дух і особиста честь і гідність.
Оточені морські піхотинці в Керчі влаштували в своїй частині концерт під відкритим небом для підняття духу. Виконували пісні українською і російською мовами, відомих авторів і власні. Ансамбль має назву "Чужа земля".
Сто сорок морських піхотинців із Феодосії - героїчний батальйон, який не здався окупантам.
Капітан ІІ рангу В'ячеслав Дем'яненко, перебувавши 11 діб у полоні, не зрадив Україну. Російські військові були здивовані тому спротиву, який чинили українські військові у Криму.
14.03.2014 року українські морпіхи в футбольному матчі розгромили російських військових.
Їм ховати обличчя не потрібно, вони на своїй землі! Реалії і будні Криму!
Не треба бути чоловіками і військовими, щоб штурмувати українські військові частини, прикриваючись "живим" щитом із жінок і дітей.
Ми - нація, яка не купітулює! Ми - пережожці! Ми це довели своєю кров'ю і потом!
Матроси Роман Ярцев, Олег Калинів. Вадим Гончар Феодосійського окремого батальйону приїхали в Київ з нареченими й одразу одружилися, наперекір війні, за допомогою благодійників і небайдужих людей! 
Перші фотографії на материку.
Героїзм і сила духу українських військовослужбовців - предмет гордості всього українського народу. І наш святий обов'язок - не тільки пам'ятати про подвиг сучасних героїв, а й зрбити все від нас залежне, щоб Україна стала успішною і відбулася як незалежна, соборна держава. Адже юнацтво минулих поколінь українців та сучасна українська молодь, яка виросла за часів незалежності, довели всьому світові своє нестримне бажання бути вільною нацією, яка має честь, гідність і справжніх героїв.
Слава Героям і подяка за вірність Присязі і народу України: командуючому ВМС України контр-адміралу Сергію Гайдуку, начальнику укравління Кримського територіального командування внутрішніх військ України Миколі Балабанову і його підлеглим, командиру і бійцям бригади тактичної авіації полковнику Юлію Мамчуру, командиру ракетників і особовому складу зенітно-ракетного полку в Євпаторії, командуванню і особовому складу військової частини 191 учбового загону МВС України, командиру батальйону морських піхотинців в Феодосії Дмитру Делятицькому і його підлеглим, солдатам і офіцерам морської охорони військових частин в Бахчисараї, в Перевальному, Новофедорівці, особовому складу кораблів ВМС, підрозділам Української прикордонної служби.
Велика подяка всім і кожному Герою цієї офіційно неоголошеної війни. Війни, в якій українська армія і флот перемагають російських окупантів тільки завдяки Присязі, Прапору і Гімну!
СЛАВА НАРОДУ УКРАЇНИ, ЯКИЙ МАЄ ТАКИХ ВОЇНІВ І ГЕРОЇВ!
Немає коментарів:
Дописати коментар