Інформація щодо надання послуг Бібліотеками Солом’янки внутрішньо переміщеним особам з Автономної Республіки Крим та м. Севастополя в грудні 2021 року

Кількість запланованих та проведених публічних заходів, що стосуються тематики тимчасово окупованого Криму - 5. З них:

• Заняття жіночого клубу «Лада», членами якого є ВПО (бібліотека №13) - 3 заняття
• «Людина посмішка» - книжкова виставка про життя і творчість Нузета Абибулаєвича Умерова, кримськотатарського поета, прозаїка, перекладача, журналіста, засновника сучасного напряму в дитячій кримськотатарській літературі (БСЧ імені О.Гончара)
• Презентація книжки Тараса Березовця «Анексія. Острів Крим. Хроніки гібридної війни» (бібліотека №13)

Всеукраїнський конкурс наукових студентських робіт на тему Революції Гідності

До 28 лютого 2022 року триває прийом заявок на участь у IV Всеукраїнському конкурсі наукових студентських робіт на тему Революції Гідності на здобуття Відзнаки імені Героя Небесної Сотні Сергія Кемського.

Конкурс заохочує студентів закладів вищої освіти до дослідження Революції Гідності, вивчення її історії, особливостей, здобутків, значення та впливу. Він має на меті активізувати науковий інтерес до подій Революції Гідності, сприяти критичному переосмисленню новітньої історії України та популяризувати уроки, досвід і цінності Майдану серед молоді.

Приймаються наукові дослідження, пов'язані з темою:

• соціологія та історія Революції Гідності;
• Революція Гідності в контексті міжнародної політики;
• регіональні особливості протестів Революції Гідності;
• дослідження ініціатив і громадського досвіду Майдану;
• повсякденне життя та побут Майдану;
• комунікаційна, агітаційна й інформаційна політика протестного руху;
• мистецтво та творчість Майдану;
• Революція Гідності в контексті протестних рухів світу;
• соціальний, політичний, політологічний, ідеологічний, культурологічний, мистецтвознавчий, етнологічний, музеологічний, релігійний, філософський аспекти Революції Гідності;
• дослідження персоналій Героїв Небесної С
• отні, поранених, активістів і волонтерів Майдану;
• політика пам’яті та комеморативні практики Майдану.

До участі запрошуються студенти й курсанти. Як індивідуально, так й у складі авторського колективу (до двох осіб). Переможці Конкурсу отримають грошові призи:

• III місце – 4 000 грн;
• II місце – 7 000 грн;
• І місце – 15 000 грн.

Детальні умови участі в IV Всеукраїнському конкурсі наукових студентських робіт на тему Революції Гідності – за посиланням.

Організаторами є Музей Революції Гідності та громадська організація «Родина Героїв «Небесної Сотні». Конкурс реалізується в межах проєкту «Відзнаки Героїв».

Довідково

Сергій Кемський – політолог, журналіст, активіст Євромайдану. Народився 1981 року в Керчі. Здобув ступінь магістра політології на філософському факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. Писав статті для газети «День», «Української правди» та інших видань. Виступав за впровадження системи прямої демократії, кооперативний рух, шукав найефективніші механізми взаємодопомоги в суспільстві, контролю за політиками та боротьби з корупцією; громадський активіст, учасник кампанії «Проти міліцейського свавілля».

Заходи бібліотек Солом’янки щодо відновлення і збереження національної пам’яті про події Української революції 1917-1921 років в ІІ півріччі 2021 року

Історичний хронограф «Видатні діячі Української революції 1917-1921 рр», БСЧ імені О.Гончара:

• «Керівник Західноукраїнської Народної Республіки Євген Петрушевич», серпень
• Перегляд літератури «Михайло Грушевський – перший президент в історії незалежної Української держави», вересень
• Інформування «Олена Павлівна Отт-Скоропадська, молодша дочка гетьмана Павла Скоропадського», 6 липня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Інформування «Володимир Чехівський, український громадсько-політичний діяч, голова Ради Міністрів УНР», 19 липня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Перегляд літератури «В його серці жила Україна. Володимир Винниченко», 28 липня, бібліотека імені М.Реріха

Інформування «Гетьман України Павло Скоропадський затвердив закон про створення фонду Національної бібліотеки Української держави», 2 серпня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Зустріч-дискусія «Пам'ять як складова національної гідності» за участі волонтера, автора і виконавця пісень В’ячеслава Купрієнка та співака і композитора Ігоря Якубовського, 26 серпня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Інформування «Ярослава Бандера, українська політична діячка, керівник жіночої мережі і юнацтва ОУН», 14 вересня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Книжкова виставка «Грушевський - духовний вождь українства», 28 вересня, бібліотека №11

Інформування «Михайло Грушевський, видатний український історик, політичний діяч, письменник, голова УЦР», 29 вересня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Інформування до дня народження Петра Болбочана, українського військового діяча, полковника Армії УНР, 5 жовтня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Урок історії «100 років боротьби», 10 жовтня, бібліотека імені М.Бажана

«Урок історії: у чому помилка українців?» - фахова розмова за участі співробітників наукового центру воєнної історії Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, 3 листопада, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Інформування «Григорій Косинка, український письменник Розстріляного відродження, учасник Перших визвольних змагань», 29 листопада, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Історична лоція «Українська революція. Погляд через віки», листопад, бібліотека імені В.Нестайка

Перегляди літератури «Крізь бурю та сніг. Перший Зимовий похід Армії УНР», 4-5 грудня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Інформування «Михайло Омелянович-Павленко: генерал-легенда», 8 грудня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Заходи бібліотек Солом'янки щодо відновлення і збереження національної пам’яті про події Української революції 1917-1921 років в ІІІ кварталі 2021 року

Історичний хронограф «Видатні діячі Української революції 1917-1921 рр» (БСЧ імені О.Гончара):

• «Керівник Західноукраїнської Народної Республіки Євген Петрушевич» - серпень
• Перегляд літератури «Михайло Грушевський – перший президент в історії незалежної Української держави» - вересень

Інформування «Олена Павлівна Отт-Скоропадська, молодша дочка гетьмана Павла Скоропадського» - 6 липня 2021 року, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Інформування «Володимир Чехівський, український громадсько-політичний діяч, голова Ради Міністрів УНР» - 19 липня 2021 року, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Перегляд літератури «В його серці жила Україна. Володимир Винниченко» - 28 липня 2021 року, бібліотека імені М.Реріха

Інформування «Гетьман України Павло Скоропадський затвердив закон про створення фонду Національної бібліотеки Української держави» - 2 серпня 2021 року, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Зустріч-дискусія «Пам'ять як складова національної гідності» за участі волонтера, автора і виконавця пісень В’ячеслава Купрієнка та співака і композитора Ігоря Якубовського - 26 серпня 2021 року, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Інформування «Ярослава Бандера, українська політична діячка, керівник жіночої мережі і юнацтва ОУН» - 14 вересня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

Книжкова виставка «Грушевський - духовний вождь українства» - 28 вересня, бібліотека №11

Інформування «Михайло Грушевський, видатний український історик, політичний діяч, письменник, голова УЦР» - 29 вересня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського

28 жовтня 1944 року: звільнення України від фашистів

28 жовтня 1944 року - звільнення України від фашистів.

Свято, яке відзначається в Україні щорічно 28 жовтня, в день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України.

Свято встановлене відповідно до Указу Президента України Віктора Ющенка від 20 жовтня 2009 року з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності Українського народу у Другій світовій війні.

Урочистості приурочено до річниці повного витіснення угорських та німецьких військ із найзахіднішого регіону теперішньої України — Закарпаття, яке відбулося 28 жовтня 1944 року в результаті здійснення радянськими з'єднаннями Четвертого та Першого Українських фронтів Східно-Карпатської наступальної операції.

Визволення України почалося під час Сталінградської битви (листопад 1942 - лютий 1943), яка поклала початок корінному перелому у війні на користь СРСР.

Перші населені пункти України в східному Донбасі були звільнені в грудні 1942 року.

Масове ж визволення українських земель почалося в ході Курської битви (5 липня - 23 серпня 1943 р.). 23 серпня війська Степового фронту звільнили Харків.

Розвиваючи успіх, радянські війська у вересні 1943 року вийшли до Дніпра. У вересні-жовтні 1943 року розгорнулася героїчна битва за Дніпро, на якому німці намагалися створити неприступну лінію стратегічної оборони ("Східний вал"). Кульмінацією битви за Дніпро було визволення Києва від окупантів. Сталін, ігноруючи реальне співвідношення сил, наказав будь-якою ціною звільнити Київ до "Великого Жовтня".

Ціною величезних людських втрат радянські війська звільнили місто 6 листопада 1943 року. За визволення столиці України понад 1000 солдат і офіцерів були удостоєні звання Героя Радянського Союзу.

У 1944 році радянське командування силами чотирьох Українських фронтів здійснило серію наступальних операцій, остаточно визволивши територію України:

• Житомирсько-Бердичівська операція (грудень 1943 - січень 1944 рр.)
• Корсунь-Шевченківська операція (січень-лютий 1944 рр.)
• Рівненсько-Луцька операція (січень-лютий 1944 рр.)
• Криворізька операція (січень-лютий 1944 рр.)
• Наступ на півдні. Визволення Одеси, Миколаєва (березень-квітень 1944 рр.)
• Визволення Криму (квітень-травень 1944 рр.)
• Львівсько-Сандомирська операція (липень-серпень 1944 рр.)
• 27 липня 1944 р. звільнено Львів
• Східно-Карпатська операція (вересень-жовтень 1944 рр.)
• Наступ радянських військ (1943-1944 рр.)

28 жовтня 1944 року територія України була остаточно визволена від загарбників.

У ході визвольних операцій 1944 року на Україні загинуло понад 3,5 млн. воїнів! Неоціненну допомогу воїнам надавали радянські партизани і підпільники, місцеве населення, працівники тилу. Активні дії проти німецьких окупантів вели загони УПА. Коли ж лінія фронту наблизилась до районів дислокування частин УПА, командування віддало наказ не втручатись у бойові дії і вживати заходів для збереження і зміцнення своїх сил.

• 8 травня 1945 року німецько-радянська війна завершилася капітуляцією Німеччини.
• 2 вересня 1945 pоку капітуляцією Японії завершилася Друга світова війна.

Вклад України в перемогу над Німеччиною та її союзниками був величезний.

Українці в роки Другої світової війни билися проти гітлерівської Німеччини і її союзників у складі Радянської армії, антинацистського руху Опору (на території України і окупованих країн Європи), у складі американської, канадської армій, австралійських частин.

У збройній боротьбі проти ворога брало участь понад 6 млн. українців. Кожен третій із них загинув на фронті, кожен другий із тих, що залишилися в живих, став інвалідом.

Серед військового керівництва СРСР було немало українців. Найбільш відомі із них - А.Єременко, С.Тимошенко, Р.Малиновський, І.Черняховський, П.Рибалко, К.Москаленко та інші. З 15 фронтів, які діяли в період радянсько-німецької війни, більше половини очолювалися маршалами і генералами - українцями за походженням.

Великий внесок у перемогу зробили працівники тилу, вчені, медики, діячі літератури і мистецтва.

Людські втрати України у війні склали понад 10 млн. військових і цивільних осіб.

Матеріальні втрати України досягли 1,5 трильйонів крб. Було зруйновано: 714 міст і містечок, 28 тис. сіл, 16 150 промислових підприємств, 18 тис, медичних закладів, 33 тис. закладів освіти...

Зазнавши в роки Другої світової війни величезних людських і матеріальних втрат, Україна зробила неоціненний внесок у перемогу над фашистською Німеччиною і її союзниками.