пʼятниця, 14 лютого 2025 р.

Пам’ятати, щоб жити. Як у бібліотеці на Освіти, 14а звучали імена Героїв

Що може бути важливішим за пам’ять? За слова, які повертають у життя тих, хто віддав його за нас?
У Центральній бібліотеці Солом'янки імені Григорія Сковороди ця пам’ять живе – в книгах, у віршах, у голосах, які промовляють імена Героїв.
З серпня 2022 року Солом’янський район отримав вісім нових топонімів, присвячених іменам тих, хто став символом нашої свободи: Віталія Скакуна, Юрія Матущака, Романа Ратушного, Катерини Ступницької, Сергія Берегового, Олега Афанаса, Максима Токарева, Андрія Норова.
12 лютого ми зібралися разом, щоб згадати їх. 
Краєзнавець Олександр Михайлик підготував лекцію, на якій розповів про життя кожного Героя, про їхні подвиги, мрії та боротьбу.
Люди слухали такі історії та мимоволі ловили себе на думці: яких хоробрих воїнів, яких титанів духу народжує наша земля!

Одне з імен – Юрій Матущак. Вчитель історії, воїн. Його пам’яті присвячений роман Олександри Іванюк «Амор[т]е», який є у фондах нашої бібліотеки. Це дивовижна історія його знайомства та кохання із італійською волонтеркою Франческою Леонарді.
Четверо Героїв - ті, хто жив, виріс, навчався у нашому районі, хто ходив цими вулицями ще до того, як вони стали носити їхні імена.
Це Сергій Береговий, який навчався у школі №144,
це Олег Афанас – випускник школі №12,
це Максим Токарев та Роман Ратушний – випускники школи №178.
Роман Ратушний ще до війни став символом боротьби – відстоював Протасів Яр, і завдяки його зусиллям він став ландшафтним заказником. Тепер ця земля не просто вільна від забудови – вона пам’ятає.

На завершення вечора музикант і композитор Ігор Якубовський виконав пісні, присвячені як Героям новітньої війни, так і повстанцям УПА. Ці слова, ці мелодії – вони ніби торкалися кожного в залі, нагадуючи: пам’ять – це не лише спогади. Це відповідальність. Це дія.
На заході інкогніто була присутня мати Максима Токарева.
Вже після завершення заходу вона поспілкувалася з нами, розповіла про себе, показала фото сина.
Цей момент був дуже щемливим і ми зрозуміли, наскільки важливі такі заходи пам'яті.

Ми продовжуємо читати їхні імена. Ми продовжуємо говорити їхні історії.
Щоб вони жили. Щоб ми пам’ятали.

четвер, 13 лютого 2025 р.

Ще один тиждень турботи і тепла

Ще один тиждень – ще одна маленька, але важлива перемога. Волонтерська робота триває без вихідних, а результат – це не лише кількість готових виробів, а й тепло, яке вони несуть нашим захисникам.

Цього разу наші майстрині зв’язали:
🔹 16 адаптивних шкарпеток –
🔹 1 теплик для культі
🔹 14 піддупників 

Дякуємо всім, хто долучається до ініціативи! Якщо хочете допомогти – будемо раді новим рукам, ниткам або просто доброму слову підтримки. Разом ми здатні на більше! 🧶💙💛
 
 

четвер, 6 лютого 2025 р.

Національний банк України ввів в обіг пам’ятну монету до дня закоханих

Тепло від доторку долонь, погляд очей, які впізнаєш навіть серед натовпу, й таке просте «люблю» в повідомленнях. Маленькі радощі, що роблять нас щасливими.
Це – кохання, яке надає життю сенс та красу, особливо під час війни.
Коханню присвячено багато творів мистецтва. Про любов не лише хочеться кричати на увесь світ, а й карбувати її в металі!
Тому напередодні Дня закоханих Національний банк вводить в обіг пам’ятну монету "Сила кохання".
Як виглядає монета?
Монета виготовлена зі срібла 925 проби та має номінал 10 гривень.
На аверсі монети зображено троянду, стилізовану у вигляді серця (локальна позолота), у графічне полотно якої вписано слово “кохання” різними мовами світу. Це підкреслює універсальність та безмежність кохання, яке не знає кордонів та мовних бар’єрів.
На реверсі в центрі – золоте серце, від якого рівномірно розходяться вібрації щирого та всеосяжного кохання.
Її дизайн створила група київських художників – Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук.
Як придбати монету?
Придбати пам’ятну монету "Сила кохання" можна з 12 лютого 2025 року в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ.
Крім того, в міру відвантаження Банкнотно-монетним двором НБУ вона також реалізовуватиметься і банками-дистриб’юторами (перелік є на нашому сайті). Про початок реалізації вони повідомлять на власних сайтах.
Тираж монети – до 15 000 штук.

вівторок, 4 лютого 2025 р.

Маленькі петлі великої справи

Ще один тиждень позаду – ще одна порція тепла для наших захисників готова. 
Цього тижня наша волонтерська команда поповнила запаси тепла:
  • Olha Skochynska зв’язала гачком теплик для культі – така річ необхідна для комфорту та загоєння.
  • Марина Чокас передала піддупник – дрібниця, яка робить перебування в окопах бодай трохи зручнішим.
  • Лидия Забара, Наталія Різник, Катерина Кріт, Ольга Кузнецова, Вика Самойленко разом виготовили 11 адаптивних шкарпеток.
💛💙 В’яжемо далі. Разом до перемоги!

понеділок, 3 лютого 2025 р.

Коли бібліотека стає простором затишку, творчості та підтримки

1 лютого читальна зала Центральної бібліотеки Солом’янки знову перетворилася на місце тепла, довіри та єднання для родин наших Захисників і Захисниць 241 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Тут панувала атмосфера креативу та взаємної підтримки.

Творчість як спосіб відновлення
Мистецтво має унікальну здатність знімати напругу, перемикати увагу та допомагати знаходити внутрішній баланс. Можливість бути разом, відчувати плече товариша, долучатися до спільноти однодумців – це безцінно. А ще важливо мати змогу обрати собі заняття до душі.

Майстер-класи для всієї родини
Цього разу для гостей бібліотеки було підготовлено чимало цікавих активностей. Працівники Центральної бібліотеки Солом’янки, а також бібліотек №11 та "Преображенська" провели творчі майстерки з виготовлення hand-made листівок, оберегів для оселі та декоративних ваз.
Окремий майстер-клас із плетіння брелоків із бісеру провели досвідчені майстри своєї справи – Надія Самикіна та Юрій Бєлан, які вже давно діляться своєю творчістю в бібліотеці "Солом’янська".
Дітлахи тим часом мали змогу втілювати свої творчі ідеї у спеціальній зоні розвитку та ігровій локації, поки їхні батьки відпочивали душею.

Маленьке диво, що зігріває серце
Попри всі труднощі, кожна людина прагне тепла, доброти та радості. Це бажання іноді ховається глибоко всередині, але воно живе і завжди знаходить відгук. Саме це ми прагнули подарувати нашим гостям – затишок у серці та спокій у думках.

Ми, бібліотекарі, старалися. І були щасливі бачити світлі усмішки та вдячність в очах дорослих і дітей. Бо бібліотека – це не лише про книги, це про людей, підтримку та відчуття дому.