Наші Захисники і Захисниці. Українські поети і поетки, які пішли на війну, чи далекі від літератури люди, які стали поетами у важких боях, боронячи рідну землю... Їх у нас багато. Дуже багато... Важливо, аби вони звучали. Живі й ті, що вже у Вічности. Їм також важливо (було б) знати, що вони звучать. Бо кожен з них - унікальний.
Суспільство має бути вдячним: шанувати їхнє Слово, що не іде врозбрід з Ділом, і вчитися у них неймовірної сили духу і гарячої любові до землі, на якій народилися; усвідомлювати жорстоку реальність, якій вони протистоять, стримуючи ворога на найзапекліших рубежах та оберігаючи мирні міста і села.
Саме тому бібліотеки зберігають пам’ять про тих, завдяки кому ми живі. Бібліотеки ініціюють зустрічі, які згуртовують людей небайдужих, здатних не тільки пропустити через себе світовідчуття наших захисників, їхню силу духу, їхні прагнення і надії, а й передати її далі - однодумцям, колегам, читачам, учням...
В ЦРБ імені Григорія Сковороди відбулася поетична зустріч, під час якої вшанували полеглих у російсько-українській війні поетів, особистостей, діячів - Юрія Дадака (Руфа), Гліба Бабіча, Ігоря Мисяка, Іллю Чернілевського, Максима Кривцова та висловили надію побачити живими Бориса Гуменюка і всіх тих, хто вважається зниклим безвісти, і тих, хто котрий рік поспіль воює за нас із вами.
Немає коментарів:
Дописати коментар