У ХІХ столітті слов'янські народи вели боротьбу за волю, за право панувати на своїй землі. Боролися зі зброєю і з піснею - адже ніщо так не підіймає бойовий дух, як палка бадьора пісня! Пісень, що закликали слов'ян до боротьби, складаллся й співалося чимало. Одну з них почув якось на вечірці український поет Павло Чубинський. Це була пісня, яку співали сербські студенти, що навчалися у Київському університеті. В ній співалося про сербів, що всім серцем готові боротися за свободу. Волелюбна пісня так вразила поета, що він пішов у іншу кімнату і буквально за півгодини написав вірша "Ще не вмерла Україна". Згодом священник Михайло Вербицький поклав цей вірш на музику. 10 березня 1865 року на концерті у місті Перемишлі вперше пролунала пісня "Ще не вмерла Україна". Ця пісня запала в серця усіх патріотів України. 1917 року пісня "Ще не вмерла Україна" стала гімном Української Народної Республіки. 24 серпня 1991 року "Ще не вмерла Україна" була вперше виконана тернопільським народним хором "Заграва" перед будівлею Верховної Ради як Державний гімн.
Джерело: Шкільна бібліотека. - 2015. - № 2. - С. 17.
Немає коментарів:
Дописати коментар